Головна » Агрономічний словник

Агрономічні властивості ґрунту – характеристики ґрунту, сукупність яких визначає його родючість. Агрономічні властивості ґрунту покликані забезпечити рослину поживними речовинами, водою, повітрям, тощо.

Аерація ґрунту – збагачення ґрунту повітрям, особливо киснем. Процес обміну ґрунтового повітря з атмосферним.

Азотбактерії – група організмів, які здатні фіксувати атмосферний азот та конвертувати його у доступні для рослини форми (азотні сполуки).

Амоніфікація – процес розкладання органічних азотистих речовин мікроорганізмами, із виділенням аміаку. Завдяки цьому процесу азот з важкозасвоювальних форм переходить у легкодоступні для рослин.

Бактеріальні добрива – препарати в основі яких лежать ґрунтові мікроорганізми, головне завдання яких посилення фіксації азоту та мінералізація органічних добрив.

Бактерії бульбочкові – ґрунтові бактерії, які утворюють бульбочки на корінні бобових рослин. Ті у симбіозі з рослинами відповідають за процес фіксації молекулярного азоту з повітря.

Баланс водний – співвідношення кількості води, що надходить у ґрунт з кількістю води, що витрачається за визначений проміжок часу.

Біогенність ґрунту – важливий показник біологічної активності ґрунту, який відображає вміст мікроорганізмів у ґрунті.

Біомаса – кількість речовини живих організмів, що припадає на одиницю площі або об’єму, виражена в одиницях маси або енергії (г/м2, г/м3, Дж/м2, Дж/м3).

Буферність ґрунту – здатність ґрунту зберігати реакцію середовища (pH) та протистояти дії кислот і лугів.

Вапнування – спосіб механічної меліорації кислих ґрунтів з метою заміни у ґрунтовому вбирному комплексі обмінних йонів водню та алюмінію на йони кальцію.

Вилуговування ґрунту – вимивання з ґрунту різних розчинних речовин у процесі вивітрювання та ґрунтоутворення низхідним або бічним током ґрунтового розчину.

Винос – кількість поживних речовин, які вилучаються з ґрунту рослинами.

Волога ґрунтова – вода, яка утримується в ґрунті у формі молекул Н20.

Гіпсування – хімічна меліорація солонців внесенням у них гіпсу з метою заміни поглиненого натрію на кальцій. Гіпсування проводять для поліпшення фізико-механічних та фізико-хімічних властивостей ґрунту.

Гумус – це продукт біофізико-хімічних процесів, які одночасно відбуваються у будь-якому ґрунті, перетворення органічних залишків, що є складним за хімічним складом комплексом специфічних ґрунтових темнозабарвлених органо-мінеральних сполук, які, перебуваючи в колоїдно-згущеному стані, зумовлюють агрономічно цінні властивості ґрунту, а через їх сукупність – його родючість.

Денітрифікація – процес відновлення мікроорганізмами окиснених форм азоту в ґ. до газоподібних оксидів і молекулярного азоту.

Діагностика живлення рослин – визначення ступеня забезпеченості рослин окремими поживними речовинами за зовнішніми ознаками або за допомогою хімічного аналізу рослин.

Добрива – органічні та мінеральні речовини, які вносяться у ґрунт для поліпшення живлення та підвищення врожаю с.-г. культур.

Добрива мінеральні – добрива, які містять макро- та мікроелементи в неорганічній формі.

Добрива органічні – добрива, які утримують поживні речовини у вигляді органічних сполук (гній, торф, компости, гноївка, пташиний послід, зелене добриво, відходи цукрового, шкіряного, рибного виробництва, міське сміття).

Живлення позакореневе – живлення рослин мінеральними солями через надземні органи.

Іммобілізація поживних речовин – перехід поживних речовин ґрунту із доступної для рослин форми в недоступну.

Інгібітори – речовини, які блокують ті чи інші ланки метаболізму в живому організмі, пригнічуючи його розвиток.

Кислотність ґрунтів – здатність ґрунту підкислювати ґрунтовий розчин або розчини солей у результаті присутності в складі ґрунту кислот, а також обмінних йонів водню та катіонів, які утворюють під час їх витиснення гідролітично кислі солі.

Макроелементи – хімічні елементи, які засвоюються рослинами у великих кількостях.

Підживлення – внесення добрив під час вегетації рослин, що доповнює основне та передпосівне внесення. Розрізняють кореневе та позакореневе підживлення.

Післядія добрив – позитивна або негативна дія добрив на другий та наступні роки після внесення.

Сидерація – заорювання в ґрунт спеціально вирощених зелених рослин (сидератів), які збагачують його азотом та органічними речовинами.