Огірки є теплолюбною овочевою культурою. Стебло огірка повзуче та може досягати завдовжки понад 3 метри. Проте коренева система огірка погано розвинена, корінь стрижневий та розгалужений, у ґрунті може проникати на глибину не більше 25 сантиметрів.

Огірки дуже вибагливі щодо родючості ґрунту та вмісту вуглекислого газу у ґрунті. Також вони дуже чутливі до збільшеної концентрації ґрунтового розчину, інтенсивно поглинають поживні речовини з орного шару ґрунту та майже не використовують їх з нижчих шарів. Огірки мають підвищену чутливість до кислого ґрунту. Оптимальним значенням pH для вирощування огірків є 6,5-7, тому рослини огірків відзначаються позитивною реакцією на вапнування кислих ґрунтів.

Вміст N, P та K в огірках відповідає пропорції 2:1:3. Так, для формування 100 ц врожаю огірків потрібно 15 кг Р2О5, 30 кг N та 45 кг К2О. Попри те, що огірки виносять з ґрунту не надто багато поживних речовин, їх скоростиглість та високі темпи споживання елементів живлення роблять огірки вкрай вибагливими до родючості ґрунту. Протягом 10-15 днів після сходів рослини огірків поглинають фосфор та азот у невеликих кількостях, протягом 30 днів – калій. Активніше поживні речовини поглинаються під час плодоутворення та інтенсивного росту вегетативних органів. Тому вкрай важливо забезпечити достатнє живлення огірків протягом періоду вегетації.

До моменту максимального плодоношення та найбільш інтенсивного накопичення врожаю має завершитись накопичення рослинами огірків необхідної кількості поживних речовин. Нестача елементів живлення у цей період особливо негативно впливає на вирощування огірків. Забезпеченість огірків поживними речовинами повинна бути достатньою із початку росту й протягом усього періоду вегетації. Елементи живлення, що накопичуються у вегетативних органах, згодом використовуються для утворення плодів. Більша частина поживних речовин, засвоєних рослинами, витрачається на формування продуктивних органів. Від темпів утворення огудини залежить величина врожаю плодів.

Протягом 20 днів забезпечується початкове живлення огірків невеликими дозами добрив, що вносяться у рядки або лунки. У період максимального споживання поживних речовин їх потребу забезпечують за рахунок основного внесення мінеральних добрив та гною. Удобрення огірків складається з основного, рядкового внесення добрив та підживлення.

Важливим аспектом вирощування огірків є те, що вони мають підвищену реакцію на внесення органічних добрив. Внесення гною стимулює мікробіологічну активність ґрунту, поліпшує живлення рослин вуглекислим газом, що добре використовується рослинами після виділення. Тому огірки добре реагують на внесення органічних добрив на усіх типах ґрунтів, зокрема на дерново-підзолистих. Під огірки можна вносити напівперепрілий та свіжий гній.

Аби виростити максимальний урожай огірків варто поєднувати органічні та мінеральні добрива. Органічні та мінеральні добрива вносяться під огірки у ті ж терміни, що й під помідори та капусту. Хороший ефект дає внесення добрив у рядки під час сівби. Якщо під час основного внесення добрив було внесено не достатньо або рослини відстають у розвитку, потрібно проводити підживлення огірків під час зрошення або в умовах достатньої зволоженості. Перше підживлення проводиться, коли утворилося 3-4 справжніх листки, друге – до початку розстилання огудини. Якщо утворюються нестандартні форми плодів, варто застосовувати борні добрива для позакореневого підживлення. Аби уникнути цього явища також можна використовувати 0,1% розчин борної кислоти для обробки насіння огірків.