Озима пшениця – головна продовольча культура, без борошна якої не можливо уявити хлібопекарську та кондитерську галузі. Вирощування озимої пшениці інтенсивно відбувається на усій території України. Генетичний потенціал сучасних сортів озимої пшениці здатний забезпечити врожайність на рівні 100 і більше ц/га.

МОРФОБІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИРОЩУВАННЯ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ

Озима пшениця доволі таки холодостійка культура. Навіть при температурі посівного шару ґрунту 1-2 градуси насіння пшениці починає проростати. Правда, у такому випадку сходи будуть запізнілими і не, як то кажуть, не дуже задовільними. Якщо ж ви бажаєте іншого результату, а саме вчасних, дружніх та продуктивних сходів знайте оптимальна температура проростання пшениці 12-20 градусів Цельсія. Якщо температура вища на декілька градусів висіяне насіння стає дуже чутливим до хвороб, збільшується ймовірність зараження. Найкращі строки сівби – середньодобова температура 15-17 градусів.

Надзвичайно важливим фактором, на якій потрібно звернути належну увагу під час вирощування озимої пшениці – перезимівля. При достатній кількості снігу (10 см та більше) пшениця здатна витримувати найсильніші морози (більше 30 градусів). Якщо ж шар снігу менший, то й морозостійкість відповідно зменшується. Найгіршими для господаря погодними умовами є мороз при повній відсутності снігу. На жаль, у такому випадку, пшениця з великою долею імовірності замерзає.

Озима пшениця дуже вимоглива до вологи. При недостатньому рівні зволоження ґрунту у рослин гальмується кущення, і як наслідок, різко знижується продуктивність. Максимально чутливою до нестачі води озима пшениця є в період виходу у трубку – колосіння. Оптимальні умови вирощування озимої пшениці – вологість ґрунту близько 80% від його польової вологоємкості. Весняний дощ – корисний помічник агронома. Він сприяє інтенсифікації розвитку вегетативної маси, та створює сприятливі умови розвитку нових пагонів.

ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ УРОЖАЮ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ

За сприятливих умов сходи озимої пшениці з’являються на 8 – 12 день. Цими сприятливими умовами є: якісне насіння, належні глибина посіву, вологість, температурний режим, щільність ґрунту. Густота сходів на квадратний метр повинна становити більше, ніж 300 схожих насінних, оптимальним є 400 – 500.

Наступний етап органогенезу – кущення, зазвичай починається на 15-18 добу після появи сходів, появою 4-го листка. Інтенсивність кущення визначається температурним, водним та поживним (зокрема азотним) режимами. Важливу роль грає й сорт, якість посіву та глибина загортання насіння. Оптимальною кущистістю, перед входом в зиму, є 4-6 добре розвинених стебел і вузлових коренів (у деяких сортів – до 8), що забезпечує загальну густоту стеблистою в межах 2000-2500 стебел на 1 м2. У деяких сортів загальна кущистість досягає 8-10 і навіть більше пагонів, а число вузлових коренів – перевищує 14-16 штук. Процеси кущення і утворення вторинної кореневої системи продовжується з відновленням весняної вегетації. Кущення озимої пшениці починається за температури 5 °С. Найбільш дружно воно проходить при 10-15°С.

Трубкування озимої пшениці розпочинається через 25-35 діб після відновлення вегетаційного періоду. В цей час починає формуватися стебло рослини, а саме його трубка. Ріст стебла відбувається за рахунок подовження нижнього міжвузля, яке розміщене безпосередньо над вузлом кущіння. Практично в один час починає рости друге, а за ним і третє міжвузля. Початком фази трубкування під час вирощування озимої пшениці, вважають етап, коли на головному стеблі можна визначити (на дотик) перший вузол, що піднімається над поверхнею ґрунту на 5 см.

В період трубкування – рослина дуже вимоглива до вологи та поживних речовин. В цей час, вона потребує їх більше, ніж в попередні періоди росту та розвитку. Підживлення озимої пшениці азотом сприяє росту листя та стебла, формуванню колоса.

Колосіння розпочинається через 50-60 днів після початку весняного відростання. У цей період колос, внаслідок різкого видовження передостаннього міжвузля, виходить із піхви верхнього листка. Це відбувається одночасно із інтенсивним ростом стебла озимої пшениці. У фазі колосіння рослина продовжує формувати репродуктивні органи. На цьому етапі потрібно забезпечити рослину вологою та елементами живлення, адже від їх наявності залежить продуктивність вирощування озимої пшениці.
Цвітіння настає через 4-5 днів після виколошування. Воно триває 3-5 днів всередині колоса та 6-8 днів у межах поля. Цвітіння починається з середини колоса. Поступово воно переходить до низу і його верхівки. Спочатку в колоску цвітуть нижні (бокові) квітки, а потім середні.

ОСОБЛИВОСТІ УДОБРЕННЯ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ

Ефективність вирощування озимої пшениці, мірилом якої звичайно ж є урожай, суттєво залежить від мінерального живлення. Лише повне та абсолютно збалансоване живлення озимої пшениці забезпечить високі та якісні врожаї. Для формування 1 ц зерна озимої пшениці необхідно 2,8-3,7 кг азоту, 1,1-1,3 кг фосфору, 2-2,7 кг калію, 0,5 кг кальцію, 0,4 кг магнію, 0,35 сірки. Практика показує, що, на жаль, необхідної кількості елементів живлення в легкодоступній формі у ґрунті немає, а отже без удобрення озимої пшениці не обійтись.

Усім напевно відомо, а для тих, хто підзабув, нагадаємо: урожайність залежить від мінімального елемента, тобто того, якого до рослини потрапляє найменша кількість. Не вірне співвідношення калію, фосфору та азоту призведе до явного зменшення продуктивності рослин, зробить їх більш уразливими до хвороб, сприятиме зниженню якості зерна. Увесь необхідний обсяг калійних і фосфорних добрив вносьте під основний обробіток. Адже при осінньому чи весняному підживленні вони значно втрачають ефективність.

Найважче в системі удобрення озимої пшениці забезпечити ідеальний рівень азотного живлення. Як би це дивно не звучала, але перший крок до оптимального азотного живлення уникнення його надлишку при посіві, і лише потім інтенсифікація живлення. Якщо перестаратись з азотними добривами восени можна знизити зимостійкість та призвести до переростання рослин. Також надлишок азоту осінню призведе до інтенсивного розростання бур’янів, які весною при кущенні випереджають пшеницю у рості, а значить, не обійтись без гербіцидів. Ефективність дії азотних добрив залежить від наявності сірки. Інакше кажучи, без достатнього забезпечення рослини сіркою ефективне удобрення озимої пшениці азотом майже неможливе. Отже, при підживленні озимої пшениці азотом потрібно використовувати повільно розчинні добрива, або «входити» декілька разів.

ХВОРОБИ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ

Смугаста мозаїка 
Склероціальна гниль
Борошниста роса 
Септоріоз
Фузаріоз колоса
Бактеріальні хвороби
Вірусні хвороби
Сажкові хвороби
Жовта іржа

ШКІДНИКИ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ

Клоп-черепашка
Жук-кузька
Хлібна жужелиця
Пшеничний трипс
П’явиця
Злакові попелиці
Злакові мухи

Інститут живлення рослин