Інститут живлення рослин представляє Вашій увазі цикл матеріалів на тему Дефіцит елементів живлення.

Іноді невелике, на перший погляд, відхилення від норми може призвести до серйозних наслідків. Прикладом цього є фізіологічні порушення в рослинному організмі, що виникли через незначний надлишок чи дефіцит елементів живлення. Так, наприклад надмірне надходження деяких елементів може призвести до надзвичайно бурхливого росту вегетативних, надземних органів на шкоду репродуктивним (коренеплоди або бульби картоплі). А недостатня кількість поживних речовин взагалі або окремих елементів, що складають мінеральне живлення, зазвичай, різко позначається не лише на стані самої рослин, а й є причиною розвитку як неінфекційних (фізіологічних), так і інфекційних хвороб та шкідників. Ослаблена рослина не здатна протистояти вторгненню патогенів, перепаду температур. Фізіологічні та біохімічні зміни, що виникають внаслідок незбалансованого живлення рослин проявляються у порушеннях водного режиму, фотосинтезу, дихання, діяльності ферментів, вуглеводного і білкового обміну.

Дефіцит елементів живлення проявляється у вигляді характерних симптомів. Ознаки можуть бути як досить чіткими, специфічними, так і нехарактерними. Візуально це виражається не лише в прояві характерних для певного виду голодування симптомів – некрозів на листках, зміні забарвлення певних органів, або їх частин, але й зміні загального вигляду рослини (недорозвиненість, карликовість тощо).

Пожовтіння рослин, поганий ріст, осипання листків, скорочення вегетації. Все це відбувається в силу того, що розкладаються рослинні білки, спричинені таким явищем, як нестача азоту. Азот входить до складу амінокислот, білків, азотистих основ, нуклеотидів, нуклеїнових кислот, вітамінів групи В, хлорофілу, гормонів, алкалоїдів та аміноцукрів, тому є одним з основних елементів, що забезпечують виконання основних функцій в процесі життєдіяльності рослини. Основною ознакою дефіциту азоту є гальмування росту рослин. В овочевих культур дефіцит проявляється через зміну кольору листків – вони стають жовто-зеленими. У плодових рослин листя забарвлюється у червоний колір. Нестача азоту може спричинити опадання плодів, які вже зав’язалися, а ті, які не опали, залишаються дрібними.

Якщо коренева система буріє, погано розвивається, відмирають кореневі волоски, ріст рослини припиняється, листя закручується на краях й на ньому з’являються фіолетові й червоні плями, – має місце нестача фосфору. До його дефіциту рослини найбільш чутливі на ранніх етапах розвитку. Фосфор бере участь в енергетичному обміні, входить до складу фітину, зв’язаний зі спадкоємною інформацією. Також є ключовою ланкою у фосфорилюванні клітинних білків, забезпечує ферментативний каталіз та проникність мембран. Фосфор прискорює початковий ріст рослин та утворення їх генеративних органів. Також він підвищує врожайність та якість продукції. При дефіциті фосфору призупиняється ріст овочевих культур, молоді стебла та листи набувають темно-зеленого або синьо-зеленого забарвлення. Нестача фосфору характеризується тим, що стебла та окремі листки плодових рослин стають сіро-рожевого або коричнево-зеленого кольору.

Коли спостерігається нестача калію, листя рослин жовтіє, покривається бурими плямами, верхні бруньки засихають, проте активізуються бічні пагони, й рослина набуває кущоподібної форми. Також порушується водообмін, знижується фотосинтез й відтік асимілянтів, знижується тургор, листя в’яне, поникає й стає гофрованим. Симптоми калійної недостатності починають проявлятися з країв листка, спостерігається так званий «крайовий опік». Це стається через те, що калій зв’язаний з амінокислотами й білковими обмінами, він є кофактором більше 60 ферментів й впливає на утворення вуглеводів при фотосинтезі. Також калій підсилює транспорт асимілянтів, знижує в’язкість протоплазми, контролює рух продихів, підсилює асиміляцію СО2. Калій називають одним з головних елементів, що здатен підвищувати врожайність рослин та їх стресостійкість. Він допомагає рослинам більш продуктивно використовувати воду, змушує поживні речовини активніше рухатись у рослині та прискорює розвиток кореневої системи. Завдяки тому, що калій посилює синтез вітаміну С, плоди рослин стають яскравішими, приємно пахнуть та краще зберігаються. Отже, нестача калію – проблема, яку необхідно якомога швидше вирішувати.

Чекайте на сайті Інституту живлення рослин наступні матеріали, де буде розглянуто таку важливу проблему, як дефіцит елементів живлення. Наступну частину буде присвяену нестачі кальцію, сірки, магнію та заліза.

Інститут живлення рослин – Институт питания растений