Що дешевше: хімічна меліорація чи добрива? Або як впливає кислотність ґрунту на засвоєння елементів живлення

Кислотність ґрунту – надзвичайно важливий фактор впливу на ріст та розвиток сільськогосподарських рослин, а саме, на засвоєння ними поживних речовин. pH, реакція ґрунтового розчину фактично визначає агрохімічні якості ґрунтів і, як наслідок, ростові процеси у рослин. Наслідки невідповідності вимог рослини до показника кислотності ґрунту та його фактичного значення згубні для аграріїв. Окрім втрат врожаю, це ще й значне падіння якісних характеристик продукції.

Кислотність ґрунту багато у чому визначає доступність поживних речовин для рослини. Відразу зазначимо, що надмірно низькі показники (pH < 4,0) і надзвичайно високі (pH >9,0) обумовлюють токсичний вплив на кореневу систему рослин, і фактично, вбивають останніх. А у межах цього діапазону кислотність ґрунту визначає можливість засвоєння рослиною основних елементів живлення. Так, для прикладу, при pH=4,0-5,5 марганець, залізо та алюміній переходять у легкодоступні форми і нарощують власну концентрацію до токсичного рівня. Надлишок цих елементів погано впливає на розвиток усіх рослин, порушуючи білковий та вуглеводний обмін речовин, процеси утворення органів розмноження, та часто призводить навіть до загибелі посівів. Низький показник кислотності призводить до гальмування і пригнічення процесів засвоєння сірки, кальцію, магнію та молібдену. Результат такого голодування – загибель рослин, на яких не помічалось ніяких тривожних ознак. Занадто висока кислотність ґрунту дуже погано впливає на розвиток бульбочкової бактерії, що практично унеможливлює необхідний рівень засвоєння азоту бобовими рослинами.  

На сильно лужних ґрунтах (pH=7,5-8,5) помітно знижується доступність марганцю та міді, цинку та бору, заліза та багатьох інших мікроелементів. У даному випадку це пов’язано із утворенням нерозчинних гідроокисів цих елементів, і нездатністю рослин засвоювати їх у такому вигляді. При оптимальній кислотності ґрунту поживні елементи залишаються у доступній для рослин формі, що забезпечує необхідний рівень живлення. Рослини засвоюють мінеральні елементи за рахунок діяльності кореневої системи, у вигляді катіонів і аніонів (позитивно та негативно заряджених іонів). Причому рослини поглинають іони не лише з ґрунтового розчину, а й ті, що перебувають на часточках гумусу і глинистих мінералах. Цей процес відбувається за рахунок впливу кореневих виділень, що мають хорошу розчинну здатність, органічних та амінокислот,  на тверду фракцію ґрунту. Саме цей вплив і обумовлює перехід поживних речовин у доступну форму.

А тепер перейдемо до найцікавішого, до того як впливає кислотність ґрунту на рівень засвоєння поживних речовин:

201512022478

Залежність засвоєння основних елементів живлення від рівня pH ґрунту

Рівень pHАзот, %Фосфор, %Калій, %
4,5302333
5,0433452
5,5774863
6,0895277
6,510095100
7,0100100100
7,51007075
8,01003045
8,5782030
9,050510
Таблиця демонструє, яка кількість добрив у відсотках, засвоюється при різному рівні кислотності ґрунту.

Як бачимо, оптимальним показником pH є 6,5-7,0, при якому засвоюється уся доза більшості добрив, внесених для сільськогосподарських рослин. При pH 5,5 ми втрачаємо фактично четверту частину внесеного азоту, третину калію та половину фосфору, а це все наші з вами гроші, вкладені у купівлю цих добрив і недозароблені на врожайності. Так давайте прикинемо, що нам обійдеться дорожче вапнування, аби досягнути оптимального рівня кислотності ґрунту, чи катастрофічні втрати добрив?

Більше про важливість вапнування читайте тут.

Інститут живлення рослин – Институт питания растений