Оптимізація живлення – це не лише шлях до економії коштів тут і зараз, це ще й фундамент для стабільно високих врожаїв у майбутньому. В арсеналі як нашої вітчизняної так і закордонної науки є чимало унікальних досліджень і розробок. Але з певних причин вони так і залишилися в «статусі розробок». Хоча могли б знайти себе у технологіях Ваших господарств. І що характерно більшість з них не потребують додаткових капіталовкладень. А навпаки – дають більш раціональне використання ресурсів, дають економію, забезпечують суттєву прибавку.

Наприклад, надзвичайно багато фермерів та господарств у своїй практиці використовують сульфат амонію. Ні, тут нічого поганого не має. По ціні сульфат амонію, як то кажуть – досить приємлємий, а з випуском гранульованих форм відпали проблеми з його внесенням. Існує думка, що сульфат амонію є найкращим добривом для озимих ріпаків. Я знаю десятків з п’ять господарств Хмельниччини, дещо менше на Вінниччині, й Житомирщині, в Сумах, Полтаві де сульфатами підживлюють озимину. Але, що з того виходить. В частина господарств ефект є, а в частині – що називається недуже. Чому? В чому причина?

Ґрунти – як фактор оптимізації живлення

Ґрунти різні як за кислотністю так і за рівнем забезпеченості елементами, вмістом гумусу, по різному відгукуються на внесення добрив. Іншими словами кожному ґрунту – своє добриво. Так, на високобуферних ґрунтах – амонійна форма посилює надходження фосфору до рослин. На низько буферних – калію.

Чому така поведінка? Суть в тому, що при потраплянні в ґрунт, будь-яке добриво має визначитись. Або переходить в розчин або в ґрунтовий колоїдний комплекс. І якщо там є, так би мовити вільна ячейка, то він зможе прийняти той Амоній. Отже, частинка амонію закріпилася ґрунтом, а частинка потягнула на себе фосфор, утворивши фосфат амонію. Що маємо: більша концентрація фосфору в ґрунтовому розчині, кращий доступ до рослин, вищий коефіцієнт засвоєння. А якщо грунт низько буферний, не здатний протистояти зміні концентрацій і місця в ГКК не має, тоді амоній «вибиває» калій, і концентрація калію в ґрунтовому розчині зростає. І куди вже піде «безхозний калій»? Добре якщо «підбере» рослина, а коли промиється ґрунтовими водами? Ми проводили дослідження з міграції гумусу і елементів живлення в лізиметрах. Так ось, за квітень-червень, за межі двохметрового горизонту вимивалося від 30 до 40 кг калію. Вдумайтесь, 40 кг з га водорозчинного калію, це 15% обмінного калію, що міститься в орному горизонті на 1 га, або 70 кг хлористого калію.

Інший чинник: Кислотність або лужність. Для прикладу розглянемо Волинську область, де в основному кислі й слабо кислі ґрунти. Там потрібно вапнувати, а що робити з карбонатами. Їх не так багато, але вони є. І всі ми знаємо: кальцій блокує поступлення більшості елементів. Гіпсування там ніхто не проводить. А якщо в даному випадку внесемо сульфат амонію. Сірка в’яже кальцій, розблоковує калій, а амоній працює як джерело азоту плюс підтягує фосфор.

Правильно підібрана композиція – крок до оптимізації живлення

Прошу мене правильно зрозуміти, я не рекламую сульфат амонію, не агітую завтра ж відмовитись від аміачної селітри чи КАСу. Я стараюсь Вам донести про ту вигоду, яку можна отримати при правильному підборі добрива або композиції.

Великим секретом не буде, що виростити кукурудзу без азоту дещо складно. І те, що найкращою формою азоту для кукурудзи є аміачна: аміачна вода або безводний аміак, також є факт. Але хто знає, як знівелювати тимчасову кислотність ґрунтового розчину після внесення добрив? Особливо на ранніх етапах онтогенезу, коли рослини складніше переносять надлишкову кислотність. А тут і дія гербіциду, і перепади температур і зниження засвоєння елементів, зокрема фосфору. Знову виникає риторичне запитання «Що робити? Як створити комфортні умови?».

Вихід, і тут є кальцієва селітра: 25-50 кг в рядки, не вапнякової а кальцієвої інша назва норвезька селітра зніме надлишкову кислотність, забезпечить стартову дозу азоту (нітратна форма), посилить поступлення фосфору і головне – даний агроприйом забезпечить потужний старт для ваших рослин. Що таке ранній і дружній старт розказувати не потрібно.

Припосівне внесення кальцієвої селітри під цукрові буряки прискорює регенерацію кореневого чохлика, чим знижує строк проходження «линьки» і відповідно проникнення патогенів.

Мікроелементи у системі живлення рослин

Чутливість культур до добрив не є сталою. Вона змінюється від сорто-генетичних особливостей, ґрунтово-кліматичних умов, інших факторів. Наприклад, на дерново-підзолистих або сірих лісових ґрунтах для всіх культур першочерговим є азотне живлення, а потім вже фосфорно-калійне або навпаки калійно-фосфорне але на фоні азоту. Для чорноземів і темносірих – азотне – фосфорне – калійне.

Що до мікроелементів, то насамперед необхідно враховувати:

  1. їх наявність;
  2. потреба рослин в елементі протягом вегетації;
  3. фактори, що впливають на рухомість та засвоювальність;
  4. синергізм – антагонізм.

Для підвищення Вашої інформованості та полегшення роботи ми на  сайті виклали картосхеми із забезпеченості ґрунтів рухомими формами елементів для культур з різними рівнями виносу та відношення цих культур до елементів (знайти їх можна у рубриці Мінеральне живлення для кожного елемента окремо).

Не забуваємо, що Ґрунт і надалі залишається природним джерелом елементів живлення.

Автор: кандидат с-г. наук Фіщук Олександр Іванович, ” Оптимізація живлення – мінімізація затрат “

Інститут живлення рослин – Институт питания растений