Найбільш важлива риса рослин, яка відрізняє їх від представників інших царств – автотрофність метаболізму. Рослини використовують CO2 у якості одноосібного джерела вуглецю і повинні самостійно синтезувати усі необхідні компоненти клітин (цукри, амінокислоти, ліпіди і т.д.). Саме на різні сегменти живлення, від фотосинтезу до біосинтезу органічних сполук, і направлена дія переважної більшості фунгіцидів. Основними цілями можна назвати:

  • Фотосинтез
  • Біосинтез пігментів
  • Біосинтез амінокислот
  • Біосинтез ліпідів
  • Утворення клітинних стінок
  • Гормональна система рослини
  • Мітоз (клітинний поділ)

Таким чином, гербіциди знищують бур’яни різними способами (фактори, що впливають на вибір гербіциду ми розглядали в окремому матеріалі). Одні спрямовані на порушення гормонального балансу, інші втручаються у перебіг процесів фотосинтезу, а треті не дозволяють формувати такі необхідні для вироблення протеїну амінокислоти. Розуміння механізмів та принципів дії гербіцидів є чи не ключовим фактором ефективності їх застосування. Також це допомагає уникати формування стійкості до гербіцидів з боку бур’янів.

pochvennui_gerbicid_kupit

Вперше стійкий до впливу гербіцидів бур’ян було виявлено у далекому 1957 році по той бік океану, у Канаді. На сьогоднішній день деякі види бур’янів, що ще декілька років тому легко контролювались препаратами, змогли розвинути стійкість і здатність протистояти діючим речовинам. Це можливе за умови щорічного вирощування одних і тих же культур, застосування тих же агротехнічних прийомів і використання тих же гербіцидів. Якщо у полі є декілька рослин з природною здатністю протидії гербіцидам (а таке трапляється), вони виживуть. На наступний рік з їхнього насіння виросте ще більше таких рослин, і як наслідок, вони стануть домінуючими на цьому полі. Для такого процесу потрібно не так і багато часу (3-5 років). Відомі навіть випадки коли бур’яни зникали у природних для себе умовах існування росли виключно на культурних посівах.

Можливість диких рослин протистояти дії хімічних препаратів (резистентність) – надзвичайно велика небезпека. Такі бур’яни важко контролювати. Більше того, часто стійкість до одного гербіциду передбачає стійкість і до усіх інших препаратів з таким же способом дії. Пояснювати які фінансові витрати спричиняє така ситуація не варто.

На виникнення резистентності у бур’янів впливають також і агротехнічні заходи, як це вказано у таблиці.

Таблиця 1 – Вплив агротехнічних факторів на ризик виникнення резистентності бур’янів до гербіцидів

Заходи Ризик виникнення резистентності
Низький Середній Високий
Сівозміна Широка Вузька Монокультура
Основний обробіток ґрунту Постійно плужна Частково безплужна Постійно безплужна
Терміни посіву Пізні Нормальні Ранні
Нехімічні заходи боротьби з бур’янами Постійно Частково Слабкі або відсутні
Частота внесення гербіциду Рідко Раз в два роки Регулярно щороку
Ефективність застосування гербіцидів за останні роки Хороша Зменшується Погана
Проблеми резистентності гербіцидам в регіоні Немає Не відомі Прогресують
Застосування сумішей діючих речовин Більше чим дві діючі речовини З двох речовин Тільки одна група діючих речовин
Зміна діючої речовини щороку Регулярна між діючими речовинами Час від часу Відсутня

Виникненню резистентності бур’янів до гербіцидів можна протиставити наступні заходи, які дозволять якщо не повністю нейтралізувати, то хоча б максимально загальмувати даний процес:

  1. Не застосовувати гербіциди з однаковою діючою речовиною на протязі тривалого часу. Якщо є така можливість чергувати препарати різної спрямованості та об’єкта впливу.
  2. Застосовувати комбінації препаратів з різними діючими речовинами. Це дозволить не лише відчутно розширити спектр дії, а й завадить формуванню стійкості у бур’янів.
  3. Зниження числа «заходів гербіцидами» до необхідного мінімуму. Проводити їх лише в оптимальні терміни та при досягнені порогів економічної шкоди.
  4. Інтеграція нехімічних заходів контролю.
  5. Розширяти сівозміну (звісно ж, у межах економічної доступності та обґрунтованості).