Застосування мікродобрив вже стало невід’ємною складовою технологій вирощування сільськогосподарських культур. Проте якби скрупульозно ми не підбирали препарати, завжди закрадається сумнів щодо правильності вибору. І це є цілком нормально та логічно. Адже, максимальна віддача мікродобрив визначається не лише дольовими частками макро- і мікроелементів, а й регулюванням та оптимізацією кислотності ґрунтів, синергізмом та антагонізмом між елементами, рівнем їх впливу на різні фізіологічні процеси рослинного організму. Особливої уваги заслуговує питання зворотного зв’язку між рівнем надходження елементів живлення і кліматичними умовами. Зокрема, високі або низькі температури мають прямий вплив на рухомість, поглинання та засвоєння елементів, а низький рівень в живильному середовищі основних мікроелементів відбивається на імунному статусі рослинного організму. Загальновідомо, що через несприятливі умови середовища послаблюється не лише інтенсивність біохімічних процесів, а й імунітет рослин, що супроводжується поширенням і розвитком різних хвороб.

SUPLEMENTOS-ALIMENTICIOS

Як показує практика, за участі мікроелементів можна оптимізувати фітосанітарну ситуацію. Так, наприклад, достатнє забезпечення зернових культур марганцем знизить рівень ураження гельмінтоспоріозом, а бором – фузаріозом; під впливом заліза, цинку та бору шкодочинність коренеїда буряків знижується в рази; позакореневе підживлення картоплі комплексними мікродобривами з підвищеним вмістом марганцю знижує розвиток парші на 70-80%, а домінування міді й марганцю запобігає поширенню чорної ніжки та ризоктоніозу картоплі; вдале поєднання міді, бору та марганцю з молібденом зніме проблеми з раком. Для оздоровлення зернових при боротьбі з борошнистою росою незамінними елементами є бор, марганець та кобальт, тоді як з бурою іржею – бор, цинк, мідь. Розвитку іржі на посівах соняшника можна запобігти приділивши більше уваги бору, молібдену та міді, а стійкість картоплі та томатів до ураження фітофторозом підвищують марганець, мідь, кобальт, молібден. Крім того, є дані про застосовування мікроелементів для оздоровлення посівів від наземно-повітряних та листостеблових фітофагів. Так, наприклад, обробка насіння гороху молібденом, цинком і кобальтом сприяє зниженню на 30-40% чисельності личинок бульбочкових довгоносиків, що паразитують на коренях.

Крім того, необхідно мати на увазі й те, що застосування пестицидів також вносить свої корективи в систему живлення, так як більшість фітооксидантів націлена на різні ділянки живлення – від засвоєння СО2 до біосинтезу органічних сполук. І оскільки мікроелементи виступають функціональними компонентами ферментів і приймають участь у різних процесах обміну речовин: окисно-відновному, вуглеводному, азотному обмінах тощо, то зміна рівня забезпеченості викликає численні відповідні реакції, рослина включає механізми захисту. Хоча закономірності їх функціонування все ще не до кінця вивчені, експериментальні дані дозволяють зробити припущення про марнотратне використання рослинами елементів, яке призводить до дисбалансу. Крім безпосереднього негативного впливу, дисбаланс мінерального живлення рослин змінює їх чутливість до шкідливих біологічних об’єктів, тобто за рахунок ослаблення і пошкодження рослин створюються передумови для їх зараження.

При розробці систем живлення не забуваймо, що культурні рослини більш схильні до дії різних абіотичних і біотичних стресів, які, як правило, діють в різних комбінаціях. Універсальною реакцією рослин на більшість несприятливих факторів служить посилення процесів дихання і енергетичних процесів. В подальшому тимчасова активація дихання змінюється його падінням, і співвідношення синтезу і витрати АТФ порушується. Наростає швидкість процесів гідролізу, гальмується синтез білків. Хоча сучасна селекція й спрямована на підвищення стійкості рослин до стресових факторів, однак серед сучасних високоврожайних сортів часто зустрічаються більш чутливі до стресових факторів, ніж серед «старих сортів». Багато в чому це залежить від того, що при селекції на високу урожайність втрачаються гени, які кодували більш сталу врожайність за несприятливих умов вирощування. Крім цього, висока врожайність пов’язана з високою активністю обміну речовин, в тому числі й рівнем забезпеченості мікроелементами.

Продовження матеріалу незабаром на нашому сайті.  

Інститут живлення рослин – Институт питания растений