На якість насіння досить відчутний вплив мають екологічні умови зони вирощування, а також метеорологічні умови кожного конкретного року. У зв’язку з цим насіння однієї репродукції дає зовсім різні кількісні та якісні показники врожайності, при вирощуванні у різних географічних зонах.

Різниця в урожаї при сівбі насінням одного і того ж сорту, але різним за місцем вирощування, може досягати більше 80% і перекрити сортові відмінності.

Якість насіння зернових культур залежить від зони вирощування, тепла сонячна погода – запорука вдалих показників. Встановлено, що якщо метеорологічні умови сприятливі для розвитку насіння, то формується насіння з високими урожайними якостями. Таке насіння здебільшого призначене для формування страхових і перехідних фондів зернових культур.

Якщо під час достигання стоїть волога погода, посіви вилягають і уражуються хворобами, то в таких умовах посівні і урожайні якості насіння різко знижуються.

якість насіння

На жаль, далеко не усі агротехнічні заходи спрямовані на приріст врожайності, забезпечують також гарний вплив на якість насіння. Це пов’язано з неоднаковим впливом певного агрозаходу на величину врожаю і урожайні якості насіння. Величина врожаю залежить від оптимального поєднання числа рослин на 1 га і продуктивності кожної рослини, а урожайна якість насіння визначається величиною, вирівняністю, схожістю, стійкістю проти хвороб тощо. Тому для вирощування насіння необхідно розробляти спеціальну технологію, з врахуванням особливостей основних агрозаходів.

Насіннєві посіви необхідно розміщувати після кращих попередників, які не повинні допускати видового чи сортового засмічення.

Не варто насінницькі посіви розміщувати на полях, де основний обробіток ґрунту проводився безплужним способом. Це спричиняє сильніше забур’янення і ураження насіння хворобами.

При розробці системи удобрення насінників необхідно враховувати, що надмірне підвищення дози азоту, недотримання правильного співвідношення з іншими макроелементами, хоч і підвищує урожайність, але разом з тим негативно діє на якість насіння. Різко зменшується стійкість насіння проти хвороб, погіршуються посівні і урожайні якості. Обов’язковим є внесення на насінницьких посівах фосфорних і калійних добрив. Вони підвищують насіннєву продуктивність, сприяють підвищенню сили росту, енергії проростання насіння.

Нормою висіву, способом і строком сівби регулюють густоту стояння рослин, яка в свою чергу впливає на величину насінин. На зріджених посівах утворюється не вирівняне за розмірами і масою насіння. У картоплі при цьому зменшується вихід насінної фракції. При надмірному загущенні посівів формується дрібне насіння з низькою масою 1000 насінин і меншою силою росту.

Строки сівби встановлюють з врахуванням біологічних особливостей польових культур. У озимих культур він повинен забезпечити формування найвищих адаптивних властивостей рослин. Для ранніх ярих культур кращим є ранній строк сівби, рослини менше пошкоджуються шкідниками. Пізні ярі краще висівати при встановленні оптимальної температури на глибині загортання ґрунту і коли минає небезпека повернення холодів.

Догляд за насіннєвими посівами, крім загальноприйнятих заходів (застосування гербіцидів, фунгіцидів, підживлень), передбачає проведення видових і сортових прополок, дефоліація та ін.

Для одержання якісного насіння важливе значення мають строки і способи збирання. На насіннєвих посівах строки визначаються часом припинення надходження пластичних речовин у насінину. їх необхідно зібрати за короткий строк – 6-8 днів. Дослідами встановлено, що урожайна якість насіння зернових культур є високою як при роздільному збиранні у середині фази воскової стиглості, так і при своєчасному збиранні прямим комбайнуванням.

Інститут живлення рослин – Институт питания растений