Люди, які не один рік працюють з землею, і вирощують широкий спектр овочевих культур, рано чи пізно помічають одну дивну річ – поступове зменшення врожайності овочів при абсолютно рівних умовах. Причиною цього є звичайно ж відсутність сівозміни, а бо по простому: посів однієї культури на тому ж самому місці декілька років поспіль. Це відбувається внаслідок однорідного виснажування ґрунту. Оскільки, кожен рік, умовному огірку потрібні ті самі поживні речовини, цілком логічно, що вони не встигають у достатній мірі накопичитись, починається нестача, і ось вам зменшення урожаю. Рішення цієї складної і неприємної задачі доволі просте (вибачте за каламбур) – чергування овочевих культур. Тобто зміна територіального розташування вирощування овочів. Хоча, тут також необхідно врахувати деякі особливості.

Після рослин з потужною глибокою кореневою системою доцільно буде посадити культури з мілким коренем, і навпаки. Після рослин, які схильні до ураження певними хворобами та шкідниками садять культури, які до них стійкі.

Отже, найбільш ефективним вважається наступне чергування овочевих культур:

Після томатів та картоплі гарно ростиме капуста, огірки, кабачки, гарбуз, горох, часник, буряк, салат, морква, петрушка, укроп.
Огірки та кабачки є прекрасними попередниками для редиски, капусти, буряка, цибулі, часнику, гороху, картоплі та помідорів.
На зміну моркві, укропу та петрушці повинні приходити цибуля, часник, горох, картопля, помідори.
Горох вважається універсалом і після нього можна садити усі овочеві культури, як і після цибулі та часнику.

Інститут живлення рослин – Институт питания растений