Питанням забезпечення рослин вологою приділено надзвичайно багато уваги. Ми теж не стояли осторонь і завідувач лабораторії технологій та впровадження «Інституту живлення рослин», Авугстинович Марія Богданівна відповіла на найбільш актуальні та важливі запитання.

  • Аби раціонально використовувати вологу у грунті, коли варто розпочинати сіяти та садити с/г культури (зрозуміло, що терміни висаджування та сіяння для різних культур різні), але які слід вважати оптимальними щоб раціонально використати вологу?

Однозначно відповісти дуже важко, адже строки посіву чи посадки залежать від багатьох чинників: фізичної стиглості ґрунту, системи обробітку, сільськогосподарських культур, які потребують не лише різну кількість вологи у певні фази розвитку, але і залежать від температурного режиму. Наприклад, якщо зернові можна сіяти в кінці березня – на початку квітня (до початку проростання має пройти етап насичення насінини вологою), то картоплю садити надто рано ну зовсім не бажано, оскільки надлишок вологи в бульбі спровокує її загнивання і накопичення в ґрунті патогенної мікрофлори. Не можна нехтувати перепадами температур, які обов’язково додадуть ще «масла у вогонь». Мінливість погодних умов, в останні роки, зумовлює відмінності у проходженні фенологічних фаз розвитку рослин, що негативно позначається на формуванні врожаю та якості отриманої продукції, тому і строки посіву відповідно до них досить часто варіюються. Проте краще «раніше прийти на поїзд, аніж спізнитись».

 

  • Як визначається наявність (кількість) продуктивної вологи у ґрунті?

Переважна більшість існуючих методів визначення вологості ґрунту базується на попередньому відборі ґрунтових проб з наступним їх аналізом в лабораторних умовах. В польових умовах чи самостійно визначити її не вдасться, тим більше якщо це стосується продуктивної вологи. Взагалі кількість продуктивної вологи у ґрунті виражають висотою шару води у міліметрах у певному шарі ґрунту, що дозволяє зіставляти її запаси з витратами води на випар та її приходом у вигляді опадів, які також вимірюють у міліметрах. Для перерахунку та вираженню у відсотках використовують спеціальні формули та розрахунки.

    

  • У який спосіб можна затримувати вологу у ґрунті?

Головним агроприйомом вологозатримання є накопичення в ґрунті органічної речовини та стану і розвитку мікроорганізмів. Проте, на мій погляд, більш правильно розглядати дане питання не в контексті забезпечення ґрунту вологою, а в раціональному використанні даної вологи рослинами. Поглинання води проходить тим інтенсивніше, чим більша поглинальна поверхня кореневої системи, та від того, коли коріння і ґрунтова волога знаходяться в дотичності. Коріння розвиває поглинаючу силу завдяки концентрації клітинного соку, достатнього для використання з ґрунту більшої частини зв’язаної води. Крім того «швидкий старт» на ранньому етапі забезпечить не лише більш раціональне використання вологи рослинами, а й захистить ґрунт від пересихання та вивітрювання.

 

    • Але якщо сталось так, що не вдалося сформувати потужну кореневу систему, як рослині «працювати», коли є явний дефіцит вологи??

В першу чергу необхідно запустити процеси на клітинному рівні, а якщо точніше то на гормонально-ферментативному і «запрограмувати» щоб рослинка «думала» як і звідки почерпнути життєдайної вологи. Свою роботу тут мають виконати ферменти, фітогормони та амінокислоти, які так необхідні рослині від сівби насіння до формування врожаю та суттєво впливають на умови їх мінерального живлення. Аграрії мають подумати про це ще на етапі обробки насіння, щоб первинні корінці, при появі сходів, сформувались повною мірою, оскільки наздогнати потім ці процеси буде вкрай важко, а за умови невчасного внесення необхідних добрив та препаратів, практично не можливо.

 

  • Який вміст вологи у ґрунті позначається на врожаях?

На легких за механічним складом ґрунтах оптимальна вологість 40-70%, важких (глинистих) – 50-60%.  Але це усереднені дані і вони коливаються відповідно до кліматичної зони, регіону вирощування та самої сільськогосподарської культури.

 

  • Які саме культури вимагають багато вологи?

Немає жодної рослини, яка б не потребувала вологи, хіба кактуси чи агави, та й вони для того щоб створити запас вологи потребують періодичного зволоження. В Україні вирощуються культури, які мають певний ступінь посухостійкості, тобто здатності переносити нестачу вологи. До найбільш посухостійких культур належать просо, сорго, суданська трава, кукурудза, соняшник; середньо- і слабостійкі проти посухи пшениця, цукрові буряки, люцерна, соя, горох, картопля, помідори; найменш стійкі – рис, капуста, огірки.

З інтерв’ю газеті «Експрес».

Інститут живлення рослин – Институт питания растений