Перезимівля є одним з найважливіших агрономічно-господарських питань вирощування озимих культур. Для того щоб, перезимівля не перетворилась на проблему, потрібно знаходити методи максимального зменшення її шкідливих наслідків.

При розробці заходів, спрямованих на збереження рослин у період зимівлі, важливу роль відіграє поєднання агрономічної науки з прогресивною виробничою практикою. Перевірено, що найбільшу стійкість до негативних факторів перезимівлі проявляють:

  1. правильно підібрані зимостійкі сорти;
  2. оптимальні строки посіву;
  3. якісне насіння;
  4. гарний рівень підготовки ґрунту;
  5. вміст продуктивної вологи.

За таких умов озимі культури встигають до настання зими нормально розкущитись, сформувати добре розвинену кореневу систему та вузол кущення, в якому синтезується достатньо цукрів. Нагромадження цукрів до 25-30% від загальної маси – найбільш дієвий засіб протидії низьким температурам та інтенсивність «старту» з настанням ЧВВВ. Ранньовесняний старт – це більш повне використання мінеральних добрив та максимальне зниження втрат вологи, що накопилася в кореневмісному горизонті за зимовий період.

Слід зазначити, що рослини з слаборозвинутою кореневою системою зазвичай набагато гірше переносять зиму. Тому заходи, направлені на розвиток первинної кореневої системи є гарантом не лише перезимівлі, а й утворення та розвитку вторинної, а це основа реалізації біологічного потенціалу.

перезимівля озимих культур

Дефіцит вологи в осінній період та нестійкий сніговий покрив взимку підводять до перегляду строків посіву. Досвід минулих років переконливо свідчить, що краще перезимовують та формують вищі врожаї або добре розкущені рослини, або ті, що «входять в зиму» в фазі «шильця». Однак, обов’язковими умовами ефективного вирощування озимих культур з припізнілими строками посіву є збільшення норми висіву та внесення азоту по мерзлоталому ґрунті.

Мало хто знає, що глибина посіву є не лише елементом появи дружних сходів, а й фактором перезимівлі та формування густоти стеблистою. За оптимальної глибини загортання насіння посилюється ріст коренів, формується більш потужний вузол кущення, інтенсифікується процес пагонотворення. При цьому, пагони другого, третього й наступних порядків (підгони) слабше піддаються редукції, формують повноцінний колос.

Особливе місце у системі заходів щодо покращення результативності вирощування озимих культур, а саме, перезимівлі та підвищення урожайності – належить стимуляторам росту. До складових ефективності їх застосування відносять прискорене проростання насіння за рахунок його передпосівної обробки. Через більш активне поглинання вологи, поживних речовин та підвищення активності ферментів, які прискорюють гідроліз вуглеводів і жирів. Ці процеси, у свою чергу, підвищують енергію проростання насіння на 20-60%. При цьому, у насінні, що проростає, збільшується кількість корінців та довжина проростка. Загальна схожість насіння підвищується до 20%, початок і поява повних сходів прискорюються на 2-3 дні.

Інститут живлення рослин – Институт питания растений