В епоху популяризації кулінарії засобами масової інформації, на городах українців з’являється все більше і більше раніше невідомих нам культур. Не є винятком і вирощування цибулі порей, яка окрім власне смакових якостей може похвалитись і неабиякими лікувальними якостями. Цибуля порей прийшла до нас з давніх часів розквіту єгиптян, греків та римлян, де була одним з головних засобів лікування ревматизму, ожиріння та психічної перевтоми.

Цибуля порей, або як її ще називають «Перлова цибуля» – дворічна рослина родини цибулевих. Головна відмінність від головної своєї родички, звичайної цибулі – набагато приємніший трав’янистий  запах. Їстівна частина має  довжину близько 15 сантиметрів, та 5 сантиметрів у діаметрі. З точки зору вирощування цибулі порей, варто відзначити, що це дворічна рослина, яка на другий рік зацвітає. Найчастіше її збирають саме у перший сезон, на другий залишають лише заради насіння. Найкоротший термін вегетації у окремих сортів 90 днів, середній – 120-150.

Вирощування цибулі порей відбувається з використанням розсади. Приблизно за 2-3 місяці до висадки розсади у відкритий ґрунт здійснюють посадку насіння. При висадці важливо дотримуватись дистанції між рослинами, і не загущувати посіви. Рекомендована відстань між рядами 25 см, між рослинами 20-25 см. Посадку варто здійснювати у борозну для забезпечення більшої площі їстівної частини. Полив цибулі порей повинен бути помірним (вода при поливі не повинна бути занадто холодною), а також необхідно систематично розпушувати ґрунт. Взагалі цибуля порей вважається теплолюбною культурою. Звичайно ж, треба бути дуже уважним і не допускати ураження бур’янами. Адже простір між рослинами повинен забезпечити доступ повітря до підземної частини цибулі, аби уникнути загнивання.

Сигналом дозрівання цибулі порей є достатньо розвинута ніжка, яка набуває зазначених вище розмірів.

Інститут живлення рослин – Институт питания растений