Осінь – пора аграрного року, коли головними героями усіх сюжетів стають озимі культури. У цьому матеріалі ми розглянемо питання загартування озимих культур і спробуємо зрозуміти, а за рахунок чого власне й переживають ці рослини люті морози, які займають значну частину їх життєвого циклу.

Одразу, нагадаємо, базовий, навіть можна сказати «шкільний» факт – озимі культури ростуть восени до настання морозів, переживають зиму у стані спокою, а весною, разом із настанням тепла, відновлюють свою життєдіяльність, та продовжують рости й розвиватися. Відмітимо, що не усі озимі культури мають однакові властивості, та однаковий рівень спроможності протистояти морозам. Найбільш морозостійким є жито, дещо менш стійкі пшениця т та ячмінь, найважче зима дається вівсу.

Загартування озимих культур допомагає значно підвищити, закладений природою потенціал міцності, та підвищити зимостійкість рослин. Науковці поділили весь процес загартування на дві рівно важливі частини, або ж, фази. Перша фаза настає у суху погоду, коли денна температура коливається у межах 10-15 градусів, а нічна досягає 0. Через низькі температури інтенсивність ростових процесів вночі фактично припиняється, а ось продуктивність фотосинтезу в умовах сонячних та теплих днів залишається на високому рівні. Це й дозволяє формувати такий необхідний для перезимівлі запас вуглеводів та амінокислот. Ясна річ, що погодні умови далеко не завжди дозволяють рослинам максимально ефективно підготуватись до зими (похмура погода зменшує зимостійкість).

Друга фаза загартування озимих культур відбувається при легких заморозках (до 5 градусів). При чому однаково продуктивно вона протікає, як у світлі, так і в темряві. Основним фізіологічним процесом на даному етапі стає обезводнення клітин, вода переходить у міжклітинний простір. Зростає рівень концентрації клітинного соку у вузлах кущіння, що також захищає від дії низьких температур, і заважає утворенню кристалів льоду на рослині.

Для максимально ефективної підготовки до зими й підвищення зимостійкості загартування озимих культур повинне тривати близько трьох тижнів.

Інститут живлення рослин – Институт питания растений