Як і обіцяли продовжуємо матеріал про захист рослин від стресів. Якщо хтось не встиг, ознайомтесь з першою частиною.

Ще однією формою неспецифічної стійкості є зміна співвідношення між фітогормонами, а саме зниження рівня гормонів-стимуляторів і накопичення інгібіторів, що зростають при стресі. Вона призводить до зниження інтенсивності обмінних процесів, зупинки поділу і росту клітин, переходу організму в стан спокою, який на певному етапі органогенезу може бути зовсім не доречним.

Найважливішою захисною речовиною, яка і має назву «гормон стресу», є абсцизова кислота (АБК). Зазвичай її утворення відбувається у відповідь на стресову ситуацію чи негативні умови, що склались у певний момент, одночасно змінюючи рослину та пристосовуючи її до нових умов. Типовим прикладом такої реакції може бути пришвидшення синтезу АБК як відповідь на нестачу вологи. Якщо рослині не вистачає води, то вміст АБК в листках стрімко зростає.  Загальновідомо, що за допомогою відкриття та закриття продихів рослини підтримують водний режим, рух закриваючих клітин обумовлюється переміщенням в них іонів К+. АБК при цьому провокує їх відтік із закриваючих клітин, власне тому і продихи закриваються. Листки у яких продихи закриті менше втрачають води, тому і рослина краще переносить посуху. Роль протектора виконує К, тому процес відбувається значно швидше.

Коли рослина уже зазнала впливу і є чіткі ознаки пригнічення важливо своєчасно провести підживлення Мо, Zn і Cu, які стимулюватимуть біосинтез фітогормонів та включатимуться в експресію реагуючих на стрес генів. Молібден є визначальним у синтезі абсцизової кислоти, тоді як Zn сприяє підвищенню активності протеїногенних амінокислот, що входять до складу білків, чим впливає на утворення амінокислоти триптофану – попередника ауксину під дією якого в зонах росту відбувається розтягнення клітин.

Важливу роль на клітинному рівні відіграє мідь. Участь цього елемента необхідна у метаболізмі клітинної стінки, окисному фосфорилюванні, мобілізації заліза та біогенезі молібденового кофактору. Саме під впливом Cu відбувається накопичення вільних амінокислот і проліну. Як результат – економія витрати енергетичних запасів, а рослина має більше можливостей направляти їх на підтримання структури клітин.

Отже, щодо значення абсцизової кислоти – тут навіть не доведеться нікого переконувати, адже її дія поширюється практично на всі процеси клітинного метаболізму. Саме завдяки АБК рослина відповідає на брак вологи, засолення, перепади температур та дію низьких температур, нестачу та надлишок кисню.

Дещо меншим інгібітором стресу, аніж абсцизова кислота, є етилен. Особливістю його протекторних властивостей є пришвидшення його синтезу, як реакція на нестачу кисню в ґрунті. Це актуально для дихання кореня, при посухах, надмірних коливаннях температур, а також токсичній дії важких металів, що досить важливо при бактеріальних і вірусних захворюваннях. Близько однієї хвилини необхідно для випаровування цього гормону з поверхні рослини, але за цей час він встигає ввести в дію всі сигнальні системи та адаптаційні процеси.

Адаптаційні реакції на стресові впливи відносяться до найдинамічніших змін, що відбуваються в рослині, та лише завдяки плануванню технологій та оптимізації живлення процеси скоординовуються в правильне русло. Тому якщо вчасно не провести необхідні заходи втрати врожаю можуть становити від 60 до 82% в залежності від чутливості вирощуваної культури. 

Інститут живлення рослин – Институт питания растений