Перед тим як починати щось оптимізовувати давайте разом згадаємо що таке живлення і яке воно буває. Чому задаю це так би мовити школярське запитання? Пояснюю, моя позиція така що перед тим як щось робити спочатку потрібно усвідомити що робиш і задля чого, яка користь буде від тої роботи.

Отже, які типи живлення рослин ми знаємо?:
а) кореневе або мінеральне,
б) повітряне або фотосинтез.
Але і знову ж таки але перед тим я почати з’ясовувати яке з них є головним а яке більш головнішим? Повернемось, як росіяни кажуть «к істокам».
В часи мого студентства говорили: «якщо ти вмієш налаштувати сівалку і знаєш етапи органогенезу то ти вже состоявшийся вчений агроном». Ну з сівалкою думаю тут все понятно, а етапи органогенезу тут при чому?
Давайте і ми пригадаємо етапи (або для зручності фази розвитку), а головне, що відбувається з рослиною і як ми можемо змінити «хід історії», історії вашого врожаю.

1) Проростання – сходи
Який елемент, що тут визначає врожай – польова схожість. Насамперед вона залежить від якості посівного матеріалу.
За умови коли висіваємо погано підготовленим або не дуже якісним насінням втрати врожаю можуть сягати від 30 до 20%, у той час правильна підготовка дасть приріст на 5-10%.
Інститут живлення рослин

2) Третій листок – початок кущення
Висота рослин, кількість листків, коефіцієнт кущіння, зимостійкість.
Головні елементи врожаю – коефіцієнт кущення і перезимівля.
Якість передпосівного обробітку ґрунту, обробка насіння, посів з добривами або без, глибина загортання насіння (2-3 см) визначає плюс або мінус. Математично це від мінус 30% до плюс10%. Коли ми уже маємо дружні сходи можливий мінус зменшується, а плюс зростає.
Інститут живлення рослин

3) Кущення
Визначається кількість члеників в колосі. І чи це буде 17-18 чи 23-25 залежить від того які передумови були створені раніше, і зокрема обробка насіння та азотне живлення. Звичайно тут не обійтись і без фосфору, магнію, цинку, марганцю, міді, сірки…..
Кущення

4) Початок виходу в трубку
Кількість колосків в колосі. Їх, як правило буває на 1-2 менше кількості члеників.
Прошу звернути увагу. Насіння обробили в серпні-вересні а післядія даного агрозаходу відгукується в травні наступного року -у фазах кущення-початок виходу в трубку.
Це відображається через потужність кореневої системи, через інтенсивність відростання листового апарату (і тут вирішальну роль відіграє рівень вмісту та використання цукрів за зимовий період), через коефіцієнт кущення тощо
І ще одне,чуда не буває: після проходження IV етапу органогенезу збільшити довжину колоса і кількість колосків у ньому майже неможливо. Фундамент врожаю закладено.
Початок виходу в трубку

5) Вихід в трубку.
Для головного стебла (колоса) починається генеративний період.
Бічні – розвиваються за своєю програмою.
З появою другого вузла починається закладка і розвиток квіткових органів (тичинок, маточок, примочок)
І тут головне скільки квіток може бути в колоску, їх кількість. Чи це буде 1-3 чи 5 і більше. (окремі сорти іноземної селекції можуть формувати до 12 квіток).
Цей період дуже важливий і живлення має бути повноцінним, повнокомпонентним.
Йде новий виток спіралі. Рослина несе подвійне навантаження. Ростуть і розвиваються як вегетативні так і генеративні органи. Плюс або мінус по врожаю може складати до 25%.

6) Стеблування.
Вся рослина працює над розвитком квітки. Головна задача підготовити квітку до запилення. Визначається щільність колоса. Тут як правило відіграє погодний фактор, зокрема приток ФАР. Але щільний колос можна сформувати за похмурої погоди. Насичуємо рослину магнієм, залізом, даємо додаткову енергію через листок і спокійно чекаємо виходу колоса.
Стеблування

7) Колосіння.
Тут рослина ніби відпочиває. Вегетативна маса яка вже виросла, то виросла, (ріст припиняється) колос сформувався. Квіточки до розвиваються. Все, як в тій п’єсі «за двома зайцями» «Бариня лягли і просють».
Колосіння

8) Цвітіння
Цвітіння – це насамперед озерненість колоса. Це той період коли потрібно боротися за кожну додаткову насінину. Їх може бути 20-25 а може 50 й 60. До фази цвітіння рослини засвоюють 80-85% усіх елементів живлення. І підтримати рослину тут можна лише через листок. Позакореневі підкормки. Найкращий період кінець колосіння – початок цвітіння. Я всім рекомендую: побачили перші пиляки – «Заряжай і повний вперед». Стовідсотковий шанс збирати зерно, а не молотити полову. Позакореневе підживлення на даному етапі дає можливість виростити зерно не нижче третього класу.
Цвітіння

9) Формування зерна: молочна,молочно-воскова, воскова стиглості.
Тут на врожайність вплинути суттєво не вплинеш, лише якщо не приведи Господи спека і суховії я маю на увазі не допустити запалу колоса. Для західного регіону це явище дуже-дуже рідке. Про нього й не будемо.
А ось насіннєводам. Тут не спать. Комплекс з макро – мікроелементів плюс гумати плюс фунгіцид і як кажуть на Хмельниччині «гайда в поле».
Що воно дасть:
А) маємо здорове насіння з високими показниками схожості та енергії;
Б) вихід насіння плюс 10-15%.
Налив

Автор: директор НВП Інститут живлення рослин Фіщук О.І. (за матеріалами виступу на конференції з нагоди Дня поля 2015)

Інститут живлення рослин – Институт питания растений