Нещодавно ви могли прочитати на нашому сайті матеріал про проблеми у роботі засобів захисту рослин. Зараз, як і обіцяли, пропонуємо поговорити про помилки при складанні бакових сумішей. 

Однією з найпоширеніших і непоправних помилок і провалів в хімічних обробках є складання бакових сумішей. А все чому? Тому що ми мало читаємо, ми швидше витратимо додаткову тисячу доларів на покупку додаткового препарату аніж зайвий раз вивчимо особливості його застосування.

Порушення сумісності препаратів. Питання дуже не просте, кожна компанія в кращому випадку дає розгорнуту характеристику свого препарату і навряд чи буде вивчати його на сумісність з іншими. Максимум, що ми можемо прочитати це, наприклад «не сумісний з препаратами міді», як фосетил алюмінію; або «не сумісний з мінеральними маслами» як каптан; або ж «не допускається змішування з препаратами або добривами, що мають лужну реакцію», як гербіциди бетанольної групи. Але щоб усе це збагнути фермеру необхідна кваліфікована консультація хіміка, або ж довгими зимовими вечорами пролистати не один том книг з рослинництва і не тільки. Звичайно це найскладніше, адже в період стрімкої гаджетизації його оберуть одиниці.

Сумніваєтесь або ж не знаєте як поведуть себе препарати в бакові суміші, потратьте краще лишніх кілька сотень гривень на пальне і пройдіть поле двічі, окремо кожним компонентом.

«Напівдози». Не найпоширеніша, але одна із найшкідливіших помилок.  Вона наносить шкоду не лише фермеру, що здійснює агрозахід, але усім аграріям, що по сусідству. Коли фермер працює половинними дозами, аргументуючи це рішення «я ж лише для профілактики», насправді неминуче прискорює виведенню стійких до препарату популяцій шкідників і хвороб.    

Відома легенда про царя Мітрідата розповідає як цей древній володар, який боявся отруйників привчив себе до всіх відомих на той час отрут. Він брав їх в малих кількостях, поступово нарощуючи дозу. Скільки в тій легенді правди – судить складно, але абсолютно достовірним є той факт, що саме таким шляхом найпростіше догратися до проявів резистентності до більшості наявних в нашому арсеналі препаратів.

Хочете заощадити? Це нормальне бажання. Але не таким недолугим шляхом. Для економії препарату є надійні і розумні методи: точна діагностика проблеми, щоб працювати не навмання а точно в ціль, використання локальних, стрічкових обробок (це і заощадить вам половину препарату і збільшить якість покриття рослин), ретельний вибір часу проведення обробки, застосування поверхнево активних речовин і інші методи.

Порушення порядку змішування різних препаративних форм. Справа вся в тих самих маленьких літерах з крапочкою, що ставляться після найменування препарату. Рідко які з засобів, що ми застосовуємо повністю розчиняються у воді і здатні давати існтинні розчини для обприскування. Найчастіше ми працюємо з нерозчинними порошками, що застосовуємо у вигляді суспензій – суспензії твердих часток у воді, або емульсії – суспензії жирових кульок у воді. Власне тому і самі препарати мають різні форми – концентрат емульсії (к.е.), концентрат суспензії (к.с.), змочувані порошки (з.п.) і т.д.

 

Зробіть заготовку таблиці послідовності додавання в бак обприскувача різних препаративних форм, заламінуйте і наклейте прямо на бак, щоб вона завжди була перед очима під час приготування бакових сумішей! Пам’ятайте, що порушення цього порядку призводить до вкрай не приємних сюрпризів при проведення обробки.

Норма витрати води. Дуже важливий фактор, що впливає на якість обробки, але чомусь так рідко згадується в довідниках і переліках дозволених препаратів. Загальне правило підбору оптимальної норми витрати робочої рідини при обприскуванні виглядає так: контактні препарати краще застосовувати з великою витратою води а системні з малим. А скільки конкретно літрів на гектар?

Це залежить від препарату і від вашого обприскувача і від ряду супутніх факторів (наприклад в спеку норму витрати води підвищують про що докладніше пояснюється нижче). Наприклад гліфосат – системний гербіцид, дуже чутливий до домішкам солей і органічних речовин у воді (а мало хто має можливість використовувати гранично чисту воду) і тому найкращим методом його застосування буде малооб’ємне обприскування – від 50 до 80 л/га витрата робочої рідини. Але чи багато у нас таких обприскувачів на яких можливість виставити настільки малі витрати води, щоб при цьому була забезпечена прийнятна рівномірність покриття поверхні? Не багато. І тому доводиться йти на компроміс і погоджуватися на 120 л/га. Але ось спрацювати гліфосатом з витратою 300-400 л/га (наприклад просто полінившись перенастроювати обприскувач після фунгіцидної обробки) – це вже буде дуже великою помилкою, нерідко приводить до повної втрати очікуваного ефекту від застосування препарату.

А ось що стосується ґрунтових гербіцидів, таких як пендиметалін або пропізамід то тут і 500 л/га не найоптимальніший варіант. Найкращі результати будуть при застосуванні цих препаратів з нормою витрати робочої рідини 800-1000 л / га. Для більшості системних інсектицидів і фунгіцидів оптимальні норми витрати робочої рідини знаходяться в межах 150-250 л / га, а контактних – 400-450 л / га. У садах, виноградниках і теплицях норми витрати води вище, оскільки там помітно зростає сумарна площа оброблюваної поверхні на гектарі.

Отже, щоб провести будь який агрозахід, а особливо обробку пестицидами підійдіть до цього відповідально і обдумано, аби не «чухати потилицю» на порожньому полі восени.

Інститут живлення рослин – Институт питания растений