Рослинництво займає домінуючу позицію в сільськогосподарському виробництві, і, як правило, визначає економічний розвиток і стабільність підприємства (господарства) в цілому.

Нерідко від агрономів-початківців доводиться чути про все більшу залежність рівня врожаю від погодних умов. Беззаперечно до загальновідомого трикутника Д. Прянішнікова ДОБРИВО-ҐРУНТ-РОСЛИНА додається новий елемент КЛІМАТ. Але на запитання «чи настільки страшний той клімат як його малюють?» відповідь знайдеться в особливостях та закономірностях розвитку рослин. Точніше, в умінні управляти процесами росту й розвитку, впливати на елементи структури формування врожаю.

Рослинництво

Звичайно, передбачити усі вибрики природи неможливо, так як і неможливо управляти сонцем, вітром або дощем, але кожному під силу «закрити вологу», підвищити коефіцієнт корисної дії фотосинтезу (підбір культур, сортів, строки та напрям посіву, внесення добрив пестицидів тощо).

Урожай – це багатофакторний експеримент, який базується на знаннях, досвіді, матеріально-технічному забезпеченні, методах та підходах до організації виробництва. Рослинництво включає у себе сформовану десятиліттями структуру робіт, до яких відносять: підготовку та удобрення ґрунту, посів сільськогосподарських культур, догляд за їх розвитком та ростом, збір врожаю.

Слід пам’ятати, що врожайність культури – це віддзеркалення технології, що забезпечує ефективність перебігу процесу фотосинтезу. Вона залежить як від особливостей рослини, так і від умов довкілля. Для продуктивного розвитку рослини на всіх стадіях життєвого циклу необхідна наявність таких екологічних факторів: світло, тепло, вологість, поживні речовини та повітря. До значного приросту врожаю сільськогосподарських культур може призвести лише оптимальне співвідношення усього вищеперерахованого. У той час, як для зменшення показників ефективності достатньо проблем з одним-єдиним аспектом. Тобто, брак поживних речовин дуже важко компенсувати рівнем світла, тепла, повітря чи вологості. І тут необхідно усвідомлювати, наскільки можна підтягнути або опустити ту «клепку», щоб вирівняти усі дощечки в знаменитій бочці Лібіха.

Рослинництво, тобто, управління процесами розвитку рослини неможливе без усвідомлення повноти проходження якісних перетворень в рослинному організмі протягом онтогенезу. (Онтогенез – необоротний процес розвитку рослини з моменту запліднення до настання смерті.)

Життєвий цикл рослини характеризуєтьмя віковими періодами, етапами органогенезу, стадіями розвитку, фазами і підфазами росту. (Органогенез – кількісні та якісні зміни у будові рослини на протязі онтогенезу).

Для прикладу, життєвий цикл насіннєвих рослин має п’ять вікових періодів, що відчутно перегукуються з людським життям:

Ембріональний або насіннєвий – зародок рослини виживає завдяки запасам поживних речовин предка;
Період молодості – найхарактернішою ознакою є поява вегетативних органів;
Період зрілості – формування і розвиток органів розмноження;
Період безпосереднього розмноження;
Період старіння рослини, формування та дозрівання плодів і насіння.

Тобто протягом якогось конкретного періоду відбуваються конкретні перетворення (зміни) в рослинному організмі, від повноти яких залежить кінцевий результат – урожай.

І головна місія агронома – забезпечити повноту і комфортне для рослини проходження цих періодів.

Інститут живлення рослин – Институт питания растений