КальційКальцій

«Стражем родючості ґрунту», за образним висловом О.Н. Соколовського, називають кальцій, адже саме кальцій коагулює ґрунтові колоїди в частинках глини, сприяє цементуванню, утворює дрібно грудочкуватий ґрунт. На відміну від глини, вапно не змінює свого об’єму при зволоженні і висиханні. За участю вапна поліпшується аерація і водопроникність, унеможливлюється утворення кірки, ґрунт стає рихлим,  пухким, полегшується його обробіток. Вапно прискорює розкладання органічних речовин, зв’язує вільні кислоти ґрунту, переводить закисні сполуки в окисні, підвищує поглинання амонію, калію, фосфорної та азотної кислот. Внаслідок цього активізується діяльність корисних мікроорганізмів, особливо азотофіксуючих і нітрофікуючих бактерій, що в підсумку посилює азотне живлення рослин. Підвищення біологічної активності ґрунту вапнуванням сприяє переведенню важкорозчинних ґрунтових сполук фосфору і калію в рухомі форми.

Кальцій знижує токсичність іонів водню, марганцю, алюмінію, захищає рослини від надлишку аміачного азоту та шкідливого впливу рухомих форм алюмінію, які порушують вуглеводний, білковий та фосфатний обміни, що в результаті призводить до зниження урожаю і погіршення його якості. При великому надлишку рухомих форм алюмінію рослини можуть гинути навіть у весняно-літній період. Кальцій може знижувати негативний вплив алюмінію навіть без зміни рН. Він відіграє важливу роль у антагонізмі іонів та створенні фізіологічно збалансованих розчинів.

При нестачі кальцію відбувається патологічний розвиток тканин меристеми, а саме у клітин, які діляться, не утворюються клітинні стінки, і тому виникають багатоядерні клітини, або клітини утворюються дуже дрібного розміру. Стебла таких рослин втрачають міцність, гальмується ріст бічних коренів, кореневих волосків і листя. Втрата здатності росту коріння у довжину обмежує надходження інших елементів мінерального живлення (NРК тощо).

Низька забезпеченість кальцієм викликає набухання пектинових речовин кореневої системи, що призводить до ослизнення клітинних стінок, зниженню імунітету і зараження різними аеробними мікроорганізмами, збудниками кореневих гнилей. Зменшення ступеня насиченості ґрунту основами знижує його буферність, що призводить до глобального підкислення.

При дефіциті кальцію знижується ферментативна та мікробіологічна активність ґрунтів, а також доступність інших елементів мінерального живлення, наслідком чого є порушення режиму живлення культурних рослин.

Вміст кальцію у ґрунті, як правило, досягає значних показників. Дефіцит його може спостерігатися як у чорноземах, так і у сірих лісових ґрунтах та дерново-підзолистих. Як наслідок – родючість ґрунту знижується, це супроводжується підкисленням ґрунту і погіршенням у ньому якісних показників живильного і повітряного режимів. Хоча дерново-підзолисті ґрунти й страждають на дефіцит кальцію, його все ж вистачає для живлення рослин, проте рівень цього елемента живлення постійно зменшується, через що ґрунт стає більш кислим і його родючість погіршується. Тому на таких ґрунтах застосування кальцію у вигляді вапнування є вкрай необхідним. Кальцій ґрунтового розчину, вуглекислий і поглинений кальцій – основні джерела живлення рослин кальцієм.

Декальцинований ґрунт втрачає свої водо-фізичні властивості, погіршується структура, знижуються агрегатно-водостійкі зв’язки. Нестача кальцію в ґрунті призводить до порушення мінерального живлення рослин також тому, що він є одним з найважливіших незамінних елементів. Кальцій являє собою хімічний аналог стронцію-90, тому зниження Са, як результат заміщення, в цьому випадку може вплинути на радіоактивність ґрунту і, отже, на якість вирощеної продукції.

Зменшення кальцію в ґрунті відбувається не на стільки в результаті винесення його з урожаєм сільськогосподарських культур, на скільки – внаслідок вимивання. Ці втрати досягають не співставних величин. Співвідношення між втратами кальцію з інфільтраційними водами і виносом урожаєм рослин може складати 4-5:1. Втрати ж кальцію з ґрунтів різного генетичного типу та гранулометричного складу можуть досягати (кг/га): з дерново-підзолистого суглинкового ґрунту – 150-170, з супіщаного – 195-210, з торф’яного – понад 200. При вапнуванні міграція цього елемента за межі орного шару як правило зростає на 5-7%. Внесення добрив також прискорює втрати кальцію з ґрунту. Наприклад, амоній добрив витісняє кальцій з поглинаючого комплексу, який мігрує з фільтраційними водами. Внесення 1ц сульфату амонію спричиняє втрату кальцію, еквівалентну приблизно 1 ц карбонату кальцію.

Поглинання і рух в рослинах. Кальцій необхідний рослинам протягом усього періоду росту, особливого зростання набуває ця потреба в період цвітіння та плодоношення, що демонструє зв’язок між поглинанням кальцію й інтенсивністю метаболічних процесів. Транспорт іонів Са2+ відбувається з допомогою редокс-систем плазмолеми і іонних насосів АТфазної природи. Їх роль полягає у створенні електрохімічного потенціалу іонів на плазмалемі, через який інші іони вдруге потрапляють у клітини. При наявності в ґрунтовому розчині нітратного азоту проникнення кальцію в рослини посилюється, а в присутності аміачного азоту (внаслідок антагонізму між катіонами Са і NH) – знижується. Заважають надходженню кальцію також іони водню та інші катіони при високій концентрації їх у ґрунтовому розчині.

Потрапивши у рослину через лист, іони кальцію транспортуються у тканини листа й одразу ж переміщаються до його країв. Вкрай важливою є здатність іонів кальцію входити до складу металоорганічних сполук. У процесах обміну речовин кальцій виконує різноманітні функції: бере участь у побудові стінок клітин, гормональних реакціях, стабілізації мембран. У рослині кальцій знаходиться у вигляді фосфатів, сульфатів, карбонатів, також у формі солей пектинової і щавлевої кислот. Найбільше кальцію міститься в клітинах, що старіють.

Біохімічні функції. Дія цього елемента живлення на рослини позитивна і багатостороння. Так,кальцій:

  • відіграє важливу роль у транспорті вуглеводів;
  • контролює фізико-хімічні властивості протоплазми (в’язкість, проникність та ін.), а отже і нормальне протікання біохімічних процесів в рослині;
  • прискорює витрати запасних білків насіння при проростанні;
  • має вплив на процес фотосинтезу;
  • впливає на метаморфози азотистих речовин;
  • сполуки кальцію з пектиновими речовинами склеюють стінки деяких клітин між собою;
  • покращує обмін речовин;
  • є антагоністом інших катіонів, перешкоджає їх надмірному доступу в тканини рослин;
  • впливає на активність ферментів.

Кальцій має дуже позитивний вплив на ріст коренів рослин. Без Са руйнуються клітини в зоні росту коренів. Пояснюється це тим, що пептиди і ліпоїди, що просочують клітинні стінки, з кальцієм утворюють малорозчинні з’єднання.

Взаємодія з іншими елементами. Маючи високі антагоністичні властивості, кальцій послаблює а то й повністю усуває шкідливу дію іонів водню, алюмінію, марганцю і амонію.

Кальцій визначає доступність низки макро- і мікроелементів. При збільшенні кількості кальцію в ґрунті зростає надходження в рослину іонів амонію, молібдену, але знижується рухомість марганцю, цинку, бору. Нестача катіонів кальцію в ґрунті призводить до збільшення іонів водню і підвищення кислотності ґрунтового розчину (якщо тільки ґрунт не засолений – не містить надлишку натрію).

Вміст доступного кальцію в ґрунті знижується також через надлишок обмінного калію.

Хоча кальцій і магній часто взаємодіють, вони можуть і конкурувати один з одним, так кальцій одночасно і сприяє засвоєнню магнію рослиною, і перешкоджає його надлишку.

Кальцій і марганець також діють як конкуренти в процесі поглинання магнію рослинами.

Найбільш ефективним і найбільш дієвим методом надходження кальцію в ґрунт є вапнування. Вапнування кислих ґрунтів не тільки підвищує урожай і ефективність добрив, а й забезпечує отримання значного економічного ефекту.

Мінеральні добрива на сильно- і середньо кислих ґрунтах при їх вапнуванні стають ефективнішими на 35-50%, а на слабокислих – на 15-20%. Прибавки врожаю від одночасного застосування вапна і мінеральних добрив зазвичай вищі, ніж сума прибавок від роздільного їх внесення.

Однак, якщо в силу певних причин не вдалось провести цей агрозахід, доцільно розглянути варіанти локального (стрічкового) внесення кальцієвмісних добрив або позакореневого внесення кальцієвмісних добрив, включених у спеціальний перелік дозволених до використання добрив в Україні.

adana escort canli bahis sohbet numaralari mersin escort mersin escort canli sohbet hatti mersin escort adana escort elazig escort