Цьогорічна зима видається максимально зимовою: з величезними снігопадами та достатньо сильними морозами. Як в таких умовах допомогти озимим? Як забезпечити потребу в азоті? Про тонкощі підживлення озимих культур азотом в умовах 2021 року ми сьогодні й поговоримо.

Ні для кого не секрет, що основним елементом росту і розвитку озимих зернових є азот. Він забезпечує ріст кореневої системи і надземної маси, збільшує вегетаційний період і тривалість активної фотосинтетичної діяльності, покращує якість зерна та виконує цілий ряд інших функцій.

Загалом після перезимівлі виділяють три етапи підживлення озимини азотними добривами:

  • І підживлення — регенеративне. Головне завдання – активація росту кореневої системи та відростання наземних органів, зокрема тих, що могли бути пошкодженні при перезимівлі. В майбутньому це внесення позитивно вплине на кількість колосочків у колосі.
  • ІІ підживлення — продуктивне. Спрямоване на нарощення фотосинтетичного потенціалу та розвиток кореневої системи. Друге внесення підвищує продуктивну кущистість та покращує озерненість колосу.
  • ІІІ підживлення — на якість зерна. Проводиться позакоренево, його можна органічного поєднувати з обробітком посівів фунгіцидами, інсектицидами та гербіцидами. Сприяє підвищенню вмісту білку.

Перше підживлення озимих азтом

В цьогорічних умовах, при достатній кількості снігу на полях, пріоритетним добривом для першого підживлення буде аміачна селітра. У міру танення залишків снігу та криги, селітра на поверхні поля поволі розчинятиметься і потраплятиме на глибину розташування кореневої системи озимини. Завдяки тому, що азот у цьому добриві перебуває у двох формах — амонійній та нітратній, така операція забезпечить нормальне живлення сходів і дасть змогу їм плавно відновити вегетацію. Традиційно вноситься 25-30% від норми азоту запланованого на усе весняне внесення.

Однак універсального алгоритму дій все таки не існує, і трапляються умови, коли селітра не є оптимальним варіантом. Наприклад, при високому вмісті калію у ґрунтах доцільніше вносити сульфат амонію. Оскільки надмірно поглинута рослиною кількість калію знижує в’язкість протоплазми, що в подальшому є причиною термічного стресу і негативно позначається на стійкості рослин до весняних заморозків. А азот в сульфаті амонію перебуває у аміачній формі, яка є антагоністом калію. Ще одна перевага цього добрива – наявність у ньому сірки, яка впливає на азотний обмін уже на ранніх етапах розвитку, покращуючи використання азоту з добрив, підвищуючи кущищість і позитивно впливаючи на закладку репродуктивних органів. При правильному співвідношенні азоту і сірки в ґрунті покращується використання всіх елементів живлення і їх перерозподіл в рослині в ході онтогенезу. 

Також доречним може бути використання КАСу, хоча ступінь його випаровування буде дещо сильнішим у порівнянні з селітрою. До того ж слід враховувати і той момент, що класичний КАС-32 кристалізується вже за температури –2°С. Тому краще застосовувати КАС-28 чи КАС-30, що характеризуються нижчою температурою кристалізації.

У нас часто запитують, а чому ж не варто використовувати карбамід при першому підживленні? Відповідаємо. Щоб з карбаміду була користь, його потрібно швидко заробити у ґрунт після внесення, аби уникнути вищезгаданих втрат. Чи можлива подібна операція під час підживлень по мерзлоталому ґрунту? Будемо відверті, дуже навряд. У протилежному випадку він вивітрюється. За умови поверхневого внесення селітра втрачає лише 2–3% азоту внаслідок випаровування, а карбамід може втратити більш ніж половину.

Для розрахунку норми внесення кожного з добрив ви можете скористатись нашим спеціально розробленим калькулятором.

Другим важливим питанням після що вносити, є питання коли вносити? Адже, починаючи із середини зими кожен агроном пильно слідкує за своїм полем, буквально не відводячи очей. Він намагається зловити той самий оптимальний момент, коли потрібно проводити перше підживлення. В ідеалі, потрібно дочекатися таких погодних умов, коли вночі температура опускається нижче нуля, а вдень перевищує +3. Загалом правильне ранньовесняне підживлення азотними добривами дасть можливість отримати в агроценозі в середньому 22 колоски й більше завдяки заповненню верхньої та нижньої частини колоса, які зазвичай через нестачу поживних речовин залишаються недорозвиненими (редукованими).

Друге підживлення озимих азтом

Друге підживлення посівів озимини, яке ще називають продуктивним, провадиться у той момент, коли рослини входять у фазу виходу в трубку. Вважається, що саме від другого внесення найбільшим чином залежить майбутній урожай, оскільки за умови його ефективного проведення покращується ріст бокових стебел, підвищується озерненість колоса та зростає його продуктивність. Норма другого підживлення регулюється залежно від першого і становить зазвичай близько половини усієї діючої речовини азоту, що вноситься навесні.

У цей час може скластись ситуація, коли за два-три дні без опадів верхній шар ґрунту вже фактично сухий. Селітру вносити ніби можна, та й опади ж якісь ще підуть. Однак ставити себе в положення, коли щохвилинно чекаєш дощу, не дуже хочеться. Отут то і знадобиться карбамід, який піде в ґрунт без питань, і посіви гарантовано отримають належну азотну поживу. Можна перестрахуватись і внести КАС.

Третє підживлення озимих азтом

Третє підживлення азотом доцільно провести у період від початку фази колосіння до наливу зерна. Воно збільшує тривалість активної діяльності прапорцевого листка і впливає більшою мірою на покращення якості зерна, ніж на врожайність. Вносять решту 15-20 % загальної дози азоту. Завдяки третьому підживленню продовжується вегетація верхніх листків на рослинах і зростає інтенсивність протікання фотосинтезу. Тому воно також істотно впливає на майбутню врожайність, а особливо на якість продукції та масу 1000 насінин.

Ми свідомо не вказуємо точні норми внесення азоту під час кожного з підживлення, оскільки вони визначаються різними чинниками, в тому числі й такими, що мають неагрономічний характер. Натомість наголосимо, що за можливості під час другого і третього внесення бажано використовувати якісний КАС, причому із домішкою сірки. Остання відіграє визначальну роль у азотному живленні рослин, і від її достатньої кількості багато в чому залежить повноцінне засвоєння внесеного нами азоту.

Варто пам’ятати, що до кожного поля слід підходити індивідуально, враховувати не лише очікуваний врожай при плануванні підживлень, але й погодні умови, стан рослин, стан ґрунту та «поведінку» того чи іншого виду азотних добрив саме у цьому ґрунті.

Інститут живлення рослин – Институт питания растений