Кукурудза – культура зернова врожайність якої значно перевищує усі зернові культури. Вирощування кукурудзи відіграє надзвичайно вагому роль у зеленому конвеєрі, забезпечуючи тваринництво зеленою масою, з відчутною часткою протеїну та кормової одиниці.

МОРФОБІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИРОЩУВАННЯ КУКУРУДЗИ

Кукурудза доволі теплолюбна культура. Найнижча температура придатна для проростання насіння кукурудзи 8-10 градусів Цельсія, для появи сходів – 12 градусів. У фазі 2-3 листків кукурудза здатна витримати приморозки до 3-4 градусів, тому для північних регіонів, де можливий незапланований холод варто підбирати спеціальні холодостійкі гібриди. Під час літньої вегетації для нормального росту рослин потрібна температура не нижче 18 градусів Цельсія, інакше ріст може сповільнитись або й взагалі зупинитись. До появи генеративних органів високі температури не несуть шкоди для вирощування кукурудзи. А ось уже у фазі цвітіння температура понад 25 градусів погано впливає на запліднення рослин.

Кукурудза не відноситься до культур, сильно вибагливих в контексті попередників. У достатньо зволожених районах добрива мають значно суттєвіший вплив на врожай кукурудзи, чим попередники. Там, де присутні проблеми зі зволоженням, не рекомендовано сіяти кукурудзу після соняшнику, цукрового буряку та інших культур, що значно висушують ґрунт.

Завдяки потужно розвинутій кореневій системі кукурудза здатна поглинати воду та поживні речовини з глибшого рівня ґрунту, чим, наприклад пшениця, а отже її можна назвати посухостійкою. У першій половині вегетації про зволоженість кукурудзи можна навіть не турбуватись, адже випадки нестачі вологи для росту до фази 7-8-го листка дуже й дуже рідкісні. А ось при інтенсивному рості стебла (10-12 днів до викидання волотей) кукурудза відчуває найбільшу потребу у зволоженні. Взагалі кукурудза надзвичайно позитивно реагує на помірні опади у другій половині літа (саме помірні опади, зрозуміло, що тижневі дощі і бурі не принесуть користі).

Кукурудза дуже світлолюбна рослина, яка погано переносить затемнення. Тому для ефективного вирощування кукурудзи потрібно уникати надмірно згущених посівів. Звичайно ж, зрозуміло прагнення будь-якого агронома чи фермера зібрати якомога більший врожай. Але, повірте, максимально ущільнений посів кукурудзи, точно не сприятиме позитивному результату.

ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ УРОЖАЮ КУКУРУДЗИ

Першою фазою вирощування кукурудзи є проростання насіння. Вже за три дні після сівби можна спостерігати двох – трьох міліметрове висування зародкового корінця із насінини. Показником початку фази сходів є розгортання перших листочків. За кількістю листків у кукурудзи можна передбачити терміни її достигання. У ранньостиглих сортів вийде близько 10 листків, пізньостиглих – не менше 20.

Наступним помітним етапом вирощування кукурудзи є фаза викидання волоті. На даному етапі завершується утворення листя кукурудзи. Головна її ознака, як би це банально не звучало, поява частини волоті із піхви верхнього листка.

З появою пильників на головні гільці волоті наступає фаза цвітіння волоті. Зерно набуває кольору, який характерний для конкретного сорту. Зерно за своєю структурою нагадує віск (воскова стиглість), дуже легко розрізається за допомогою ножа, і, що цікаво, зовсім не виділяється рідина.

Повна стиглість кукурудзи визначається по затвердінню зерна у середній частині качана.

ОСОБЛИВОСТІ УДОБРЕННЯ КУКУРУДЗИ

Кукурудза має чималі потреби у добривах. Для отримання 1т зерна високої якості необхідно використати: 25-32 кг азоту, 10-15 кг фосфору, 25-35 кг калію, по 5-10 кг кальцію та магнію, 3-4 кг сірки, 11 г бору, 14 г міді, 110 г марганцю, 0,9 г молібдену, 85 г цинку, 200 г заліза. Відразу варто зазначити, що дані норми удобрення кукурудзи є середньостатистичними і можуть змінюватись у широкому діапазоні, в залежності від цілей вирощування кукурудзи, вихідних умов, особливостей кліматичного режиму.

Для того аби бути готовими вчасно та вдало здійснити удобрення кукурудзи, давайте більш детально розглянемо роль кожного елементу у рості та розвитку культури.

Надважливим елементом для вирощування кукурудзи є азот. Наочними показниками достатності (або ж недостатності) азоту є висота рослини та розмір її листків. На початкових етапах росту кукурудзи засвоєння азоту досягає в найкращому випадку 5% відсотків. А якщо відсутність достатньої кількості азоту співпадає з періодом зниження температури варто очікувати біди – гальмування росту та пожовтіння рослин. Найбільш продуктивно здійснювати підживлення кукурудзи азотом на стадії цвітіння, оскільки високі температури сприяють активному протіканню процесів мінералізації. На родючому ґрунті оптимальною нормою вважається внесення 15 кг мінерального азоту на 1 т зерна. Зі зниженням родючості ґрунту дана цифра дещо зростає.

У початковій фазі росту кукурудза відчуває гостру потребу у фосфорі. Він впливає на процеси енергообміну, дихання, фотосинтезу, відіграє чималу роль у накопиченні вуглеводів. Дефіцит фосфору легко помітити за фіолетово-бордовим кольором листків, та гальмуванням процесів цвітіння і достигання. Надзвичайно важливим є той факт, що недостачу фосфору на початковій стадії росту, неможливо компенсувати потім, як то кажуть: «Всьому свій час».

Калій також має чималий вплив на ефективність вирощування кукурудзи. Відсутність необхідної кількості калію сповільнює процеси фотосинтезу, що негативно відображається на листках рослини. Спочатку вони стають темно-зеленими, далі жовтіють, а потім і зовсім страждають від засихання. Найкращий період удобрення кукурудзи калієм – проміжок від фази 5-6 листків до цвітіння. Калій помітно впливає на якість формування качанів та допомагає рослині у боротьбі з шкідниками.

Кальцій та магній теж вносять чималий вклад у вирощування кукурудзи. Магній бере участь у синтезі амінокислот, а особливо явно проявляється його необхідність при наявності руйнувань у структурі ґрунту, або погіршенні погодних умов. Найоптимальнішим часом удобрення кукурудзи магнієм є фаза зав’язування та формування зерна, оскільки магній суттєво впливає на процеси запилення та цвітіння. Дефіцит кальцію проявляється у випадку внесення значної кількості азотних, фосфорних та калійних добрив.

Як ми вже згадували вище, кількість мінеральних добрив необхідно розраховувати індивідуально для кожного випадку, виходячи із запланованого врожаю, типу ґрунту, попередника та погодних умов (які передбачити надзвичайно складно).

Рекомендовано надати кукурудзі усю норму калійних та фосфорних добрив восени під оранку. Азотними добривами забезпечити під весняну культивацію. А решту добрив використовувати для підживлення у період вегетації. Аби культура отримала достатню кількість магнію варто обирати калійні добрива з 6-8 відсотковим вмістом магнію. Складні добрива, що являють собою сукупність усіх необхідних для росту кукурудзи елементів варто вносити за два тижні до початку сівби.

Оскільки рослини, як правило, засвоюють лише малу частку мікроелементів, що присутні у ґрунті важко переоцінити необхідність правильного та своєчасного їх вносу. Кукурудза надзвичайно погано переживає нестачу цинку. Оскільки він здійснює чималий вплив на процеси розвитку та росту, а також допомагає переносити несприятливі погодні умови, зокрема низькі температури. Дефіцит цинку може призвести, до, без перебільшення, критичних наслідків – на рослинах можуть не зав’язуватись качани. Помітити нестачу цинку можна за жовтими смугами на молодих листках.

Кукурудза є чутливою до недостачі бору та міді. Бор сприяє швидшому та більш продуктивному росту рослини, а мідь впливає на якість зерна, збільшує вміст білка та цукру.

ХВОРОБИ КУКУРУДЗИ

Кукурудза є набагато більш стійкою до ураження хворобами, аніж інші культури. Проте, якщо хвороба кукурудзи таки настала, посівам буде завдано дуже значну шкоду. Під час вирощування кукурудзи варто остерігатись таких хвороб:

  1. Мозаїка листя кукурудзи
  2. Бактеріоз кукурудзи
  3. Ржавчина кукурудзи
  4. Пухирчастка сажка
  5. Фузаріоз кукурудзи
  6. Летюча сажка
  7. Гельмінтоспоріоз листя
  8. Вірусні хвороби

ШКІДНИКИ КУКУРУДЗИ

Кукурудза може уражатись багатьма небезпечними шкідниками, що звичайно ж знизить ефективність вирощування кукурудзи, зменшивши урожай. Найбільш поширеними шкідниками є:

  1. Кукурудзяний стебловий метелик
  2. Дротяники
  3. Чорниші
  4. Західний кукурудзяний жук
  5. Шведська муха

ПОРАДА

Інститут живлення рослин