Підживлення озимих по мерзлоталому ґрунту: переваги та недоліки

Після зими нітрати вимиваються із кореневмісного шару ґрунту, тому рослини не можуть засвоювати поживні азотні речовини і слабшають. Виникає необхідність підживлення по мерзлоталому ґрунту для відновлення та нарощування вегетативної маси рослин.

Багато хто ставить під сумнів ефективність підживлення озимих культур по мерзлоталому ґрунту. Головний аргумент полягає в тому, що у більшості країн Європейського союзу, Канаді та США його не проводять, отже і нам не варто. Ми категорично не згодні з таким підходом. Все ж таки умови вирощування озимих дуже різні, а значить і агрозаходи теж різні. Ґрунтові умови та клімат – це лише перші фактори, що приходять в голову. Але і їх достатньо, щоб говорити про кардинальні відмінності в технологіях. Те, що їм не потрібно, у нас може бути життєво необхідним.

Так, трапляються окремі випадки, коли підживлення по мерзлоталому проводити недоцільно, через дуже добрий стан розвитку рослин. Якщо посіви добре розкущені, мають здоровий вигляд, а на рослинах утворилось 2-4 пагони — проводити підживлення по мерзлоталому ґрунту дійсно не варто, адже це призведе до утворення додаткових пагонів кущіння, більшість з яких будуть непродуктивними. Що може призвести до зменшення врожайності посівів. Але така ситуація буває вкрай рідко у зв’язку з нестабільністю погодних умов взимку.

Інколи підживлювати по мерзлоталому потребують навіть добре розкущені рослин. Якщо вони на кінець зимівлі мають пошкоджену листову поверхню, як наслідок складних кліматичних умов або через пошкодження шкідниками чи хворобами.

Також слід враховувати кількість рослин на одиниці площі та їх розвиток. Якщо рослини не розкущилися восени, то навіть повне їх збереження на площі тільки в окремі роки може забезпечити урожай близько 2,5–3,0 т/га. Зрідження таких посівів на 20–25% (зменшення густоти стояння до 300–350 стебел на 1 м²) не гарантує одержання врожаю більше 2,0 т/га.

Якщо на 1 м² налічується менше 150 розкущених або 200–250 нерозкущених рослин — такі площі доцільно пересіяти. Підсіву підлягають посіви з густотою 150–200 розкущених рослин або 250–300 нерозкущених, а також площі, де рослини перед відновленням вегетації перебувають у фазі сходів — не менше 300 рослин/м².

Підживлення по мерзлоталому найбільш важливе для ослаблених недостатньо розвинених рослин та зріджених посівів. Причини цього різні: пізній строк сівби чи азотне голодування з осені.

Отож з тим, в яких випадках потрібне підживлення по мерзлоталому ґрунту розібрались. Тепер наступний важливий момент – коли. Головна вимога – чим ближче до відновлення весняної вегетації. Також потрібно враховувати, що азот має максимально швидко потрапити у ґрунт, інакше – втрати.

Оптимальним часом для внесення є той, коли  температура повітря вночі близько 0 °C, а в день близько +5 °C. В таких умовах верхній шар ґрунту залишається перезволоженим, тому добрива добре розчиняються та швидко поглинаються корінням. Найкращий період коли вдень йде відтавання ґрунту, а вночі він знову підмерзає.

При цьому дуже важливо не «бігти поперед батька в пекло». Деякі фермери вважають, що якщо сніговий покрив несуттєвий (до 5 см), то можна вже вносити азотні добрива. Це помилка! Навіть якщо сніг стрімко тане, але ґрунт все ще мерзлий – внесення буде неефективним. Тала вода буде переміщати азот в низини, які є на кожному полі. Це призведе до нерівномірного розподілу азоту на полі.

А при сніжному покриві більше 5 сантиметрів вносити добрива не варто ні в якому випадку!

Йдемо далі – доза чи то пак норма внесення. Конкретну дозу назвати просто неможливо, адже вона залежить від дуже багатьох умов: особливості сорту, кліматичні умови, ґрунтові умови, попередник, поточний стан посівів, тощо. Якщо вам хтось без врахування цих факторів називає точну норму і переконує, що вона спрацює і все буде окей – задумайтесь. І з осторогою відносьтесь до таких порад.

В загальному можемо сказати, що гранична доза становить близько 70 кг/га діючої речовини. І тільки в тому випадку, що усі попередні чинники склались якнайгірше – і поганий стан посівів, і бідні ґрунти, і несприятливий попередник. Оптимальні ж дози, зазвичай, лежать у межах від 20 до 50 кг діючої речовини на гектар.

Знову ж таки рекомендувати універсальне для всіх умов добриво ми не можемо. В більшості випадків по мерзлоталому найкраще спрацьовує саме аміачна селітра. Однак інколи варто обрати карбамід, КАС чи сульфат амонію.

В нинішніх цінових умовах багато хто обирає добриво по принципу, а що дешевше. Однак варто враховувати не вартість одного кілограму добрив, а вартість одного кілограму діючої речовини. Адже це зовсім різні поняття. Для прикладу, сульфат амонію дешевший ніж аміачна селітра, але в селітрі в 1,5 рази більше азоту. Ось і рахуйте де і яка економія виходить.

Отже підсумуємо. Загальні рекомендації щодо підживлення озимих зернових по мерзлоталому ґрунту:

1. Оптимальний час внесення якомога ближче до відновлення весняної вегетації. Коли температура повітря вночі близько 0 °C, а в день близько +5 °C;
2. Конкретну дозу визначити можна лише враховуючи цілий комплекс факторів;
3. Вибираючи добрива потрібно враховувати форму азоту у них, а також вміст діючої речовини;
4. Роботи виконують за допомогою трактора з пружинною бороною або розкидувача добрив в короткі терміни відразу після танення снігу;
5. При стрімкому підвищенні температури повітря та ґрунту застосування технології стає неефективним, тому що рослини не встигають розкущитись та утворити бокові пагони;
6. При випаданні рясних опадів частина добрив вимивається із верхнього шару ґрунту, тому ефективність їх внесення суттєво знижується;
7. Після підживлення по мерзлоталому, ще потрібно підживити рослини у фазу фізичної стиглості ґрунту.