Соняшник (Helianthus) відносно молода сільськогосподарська культура. Як олійну культуру його вирощують близько 150 років, а Батьківщиною вважають південно-західну частину Північної Америки. В Європу його завезли іспанці у 1510 році, назвавши його перуанською хризантемою, і спочатку він поширився як декоративна і городня культура. В Україну його завезено ще у XVIII столітті і на сьогодні він є однією з найпопулярніших сільськогосподарських культур, оскільки є основною для одержання олії як в Україні, так в світі в цілому. Новітні гібриди можуть містити у насінні більше 47-50% жиру, 16-19% білка, а вихід олії може становити понад 47%. Цінність культури полягає ще і в тому, що вихідна продукція (насіння) практично безвідходна, оскільки при переробці отримують побічний продукт, макуху та шрот, які мають неабияку цінність у тваринництві.

Соняшник досить специфічна культура та має ряд особливостей у вирощуванні. Оскільки він нарощує досить велику вегетативну масу і лише потім формує репродуктивний орган, він потребує інтенсивного та повноцінного живлення, яке збалансоване не лише при основному удобренні  перед посівом, але і по живленню протягом усієї вегетації. Він має потужну кореневу систему і відносно стійкий до посухи, а завдяки специфічній будові кореневої системи добре використовує елементи живлення. Ця культура достатньо вимоглива до поживних речовин наявних в ґрунті, особливо це стосується калію.

Внесення органічних добрив краще проводити під попередник, оскільки є велика ймовірність розвитку надмірної кількості вегетативної маси, продовження вегетаційного періоду і, як наслідок, зменшення діаметру кошика та кількісних показників врожаю. Ми не пропагуємо відмовлятись від органічних систем удобрення, проте якщо чітко спланувати внесення мінеральних добрив, то результат теж приємно здивує.

Обов’язковою умовою є застосування азотних добрив, оскільки Азот є одним з найважливіших елементів живлення усіх сільськогосподарських культур, і соняшника зокрема, а потреба в цьому елементі є чи не найбільшою поміж інших. Для утворення 1 тони насіння соняшнику необхідно 40-45 кг Азоту.

Науково доведено, що максимально активно рослина поглинає азот у фазу цвітіння, але що цікаво, у олійного типу пік настає дещо пізніше, аніж у кондитерського. Безпосередній вплив азот має і на біохімічні показники насіння, а саме – цей елемент сприяє збільшенню вмісту білку. Однак варто пам’ятати, що зі зростанням внесених доз азотних добрив знижується вміст олії. При надлишковому надходженні азоту в рослину існує велика ймовірність надмірного росту вегетативної маси, затримки росту генеративних органів, вилягання та розвитку хвороб.

Ще один елемент без якого не можливий розвиток соняшнику – це Фосфор. Він виконує функцію акумуляції енергії в рослині, хоча потреба в ньому є середньою порівняно з азотом та калієм. Для утворення 1 тони насіння необхідно 13-19 кг Фосфору, з якого 38-42% виноситься насінням. Пік поглинання цього елементу припадає на період від проростання насіння до цвітіння. Він важливий для рослин від коріння, де стимулює формування потужної кореневої системи, і до репродуктивних органів, визначаючи зокрема діаметр кошика і зародкових квіток у ньому. Якщо фосфорне живлення достатнє, то рослини більш раціонально використовують вологу, що допомагає долати посуху. Надмірне надходження цього елементу навпаки, різко знижує коефіцієнт водоспоживання, що призводить до втрати тургору та інтенсивного в’янення рослин.

Провідна роль калію у живленні соняшнику є беззаперечною, оскільки він є калієфільною культурою. Цей елемент впливає на зниження проявів захворювань, що є запорукою отримання якісного врожаю та хорошого посівного матеріалу. Він важливий при утворенні та транспортуванні вуглеводів та засвоюється протягом усієї вегетації, але особливо інтенсивно в період, що передує цвітінню. Для формування 1 тони насіння соняшник потребує 80-100 кг калію. Хоча і потреба в цьому елементі є дуже висока, його вплив на рівень врожаю є невисоким. Поряд з тим, нестача калію знижує вміст олії в насінні та змінює вміст насичених і ненасичених жирних кислот.

Інститут живлення рослин – Институт питания растений