Сказати, що ми в шоці від цьогорічної зими це нічого не сказати. Погодні умови перекреслили усі загальноприйняті правила та канони щодо весняного підживлення, а рослини замість того щоб увійти в стан анабіозу (уповільнення або призупинення ростових процесів) продовжують рости та розвиватись.

Тож що робити і чи бути ранньовесняному підживленню озимих культур? Звичайно, шо так, але з урахуванням певних моментів.

Якщо погода не підлаштовується під нас, то ми точно можемо підлаштуватись під погоду. Зупинити ростові процеси ми не в змозі, але принаймні необхідно зробити все аби вони не пришвидшувались. Тому потрібно попрацювати насамперед з ферментативною системою. Саме це сприятиме поступовому відновленню вегетації, реанімуванню слабких посівів і створенню умов для достовірної прибавки врожаю.

Звичайно без азотних добрив не обійтись, адже саме внесення азоту сприяє оптимізації протікання фізіологічних процесів в рослинах, регулює відростання тканин, а головне сприяє утворенню азотних основ, які позитивно впливають на фітогормональний стан рослин. За таких умов рослини здатні регулювати ростові процеси у відповідності до погодних умов.

Таким чином, якщо спостерігається ситуація, коли посіви надто розвинуті, або ж практично не зупиняли ростові процеси, варто змістити терміни весняного підживлення азотом, аби не провокувати подальшого кущення, а за рахунок короткотривалого азотного голодування, спровокувати «штучний стрес», який точно не принесе шкоду, а допоможе відфільтрувати найбільш слабкі рослини і довести продуктивний стеблостій до оптимальних показників. У цей період важливо запустити ферментативні процеси, які відповідають за гормональний стан рослин.      

Рослини, «потривожені» дією стресового чинника, відразу активують захисні механізми та виробляють різноманітні субстанції, котрі є збудником для продукування амінокислот, а згодом – білків (відповідають за імунні процеси). Серед великої кількості амінокислот, які виконують у рослинах різні функції, на особливу увагу заслуговують дві – пролін та гліцин. Пролін – сприяє підвищенню імунітету рослин у стресових ситуаціях і накопиченню азоту, є прекурсором смаку, посилює здатність насіння до проростання, поліпшує ефективність фотосинтезу та збільшує вміст хлорофілу. Його дія полягає також у покращанні генеративного розвитку рослин та їхньої родючості, він впливає на зав’язування плодів, регулює водообмін у рослині. Пролін накопичується в клітинах рослини, особливо у разі водного та осмотичного стресів. Гліцин виконує роль комплексоутворюючої речовини (хелату), є прекурсором хлорофілу, завдяки чому впливає на збільшення ефективності фотосинтезу.

Тому застосування амінокислот у позакореневих підживленнях ранньою весною, хоч і може викликати чимало питань та дискусій, без сумніву, є одним із найефективніших способів нівелювання впливу шкідливих умов навколишнього середовища на сільськогосподарські рослини. Ми живемо в часи, коли підживлення рослин лише макро- та мікро­елементами стало недостатнім для отримання врожаю, що задовольнятиме фермера. Тому варто звернути увагу на додаткові речовини, які «подбають» про сільськогосподарські рослини, особливо в ситуаціях, які ми не можемо передбачити.

Інститут живлення рослин – Институт питания растений