кобальтКобальт

Кобальт інтенсифікує поглинання рослинами азоту, фосфору, калію, магнію та обмежує надходження важких металів, зокрема свинцю. Кобальт впливає на прискорення цвітіння і скорочення тривалості вегетаційного періоду, посилюється жаростійкість та морозостійкість, стійкість до посухи і хвороб, підвищується стійкість до вилягання.

Дія кобальту щодо багатьох фізіологічних процесів, які проходять як у ґрунті, так й в рослинному організмі, доведена й перевірена: він активізує ферменти, бере участь у синтезі хлорофілу, нагромадженні вуглеводів і жирів, стимулює біосинтез нуклеїнових кислот і аскорбінової кислоти, підвищує інтенсивність дихання. Цей елемент живлення відіграє важливу роль у окисно-відновних реакціях, має позитивний вплив на процеси дихання та енергетичного обміну. Також не можна забувати і про позитивну дію кобальту на розмноження бульбочкових бактерій.

Со позитивно впливає на продуктивність рослин, а на провапнованих ґрунтах і ґрунтах, що забезпечені основними елементами живлення, з реакцією ґрунтового розчину близькою до нейтральної є невід’ємною складовою системи удобрення. Ознаки ж дефіциту (хлороз) цього мікроелементу схожі до ознак нестачі азоту.

Ґрунт. У природних умовах кобальт зустрічається в двох станах окислення: Со2+ і Со3+, можливе також утворення комплексного аніону Со(ОН)3. В кислому середовищі кобальт доступний для рослин, однак за присутності оксидів Fe, Mn та глинистих мінералів його кількість у ґрунтовому розчині буде мізерною.

Найменше кобальту у супіщаних і торф’яних ґрунтах, дерново-підзолисті суглинкові і чорноземи дещо багатші розчинними сполуками кобальту, однак для культур з підвищеною потребою необхідно додатково вносити кобальт.

Важливими чинниками розподілу і поведінки Со у ґрунтах є органічна речовина і вміст глинистих частинок. Особливо велика роль відводиться монтморилонітовим й ілітовим глинам через їх високу сорбційну здатність і відносно легке вивільнення кобальту. Рухомість Со істотно залежить від характеру органічної речовини ґрунтів. Наприклад, органічні хелати кобальту відомі як сполуки, що активно транспортуються в ґрунтах і є легкорухливими. Є ґрунти, багаті органікою, як з низьким вмістом Со, так і з низькою його доступністю для засвоєння. Органічні хелати цього елемента можуть бути також легкодоступними для рослин. Це особливо яскраво виявляється при високих значеннях pH і на добре дренованих ґрунтах. Концентрації кобальту в розчинах більшості ґрунтів, як правило, досить низькі.

Природним джерелом елементів живлення для рослин є грунт. Їх вміст і доступність обумовлена факторами ґрунтоутворення, які визначають процеси трансформації, розчинності, міграції та акумуляції елементів у ґрунтовому профілі. Недостатня забезпеченість легкодоступних для рослин елементів з ґрунту може призвести до функціональних або фізіологічних порушень у рослинному організмі. У сільськогосподарській практиці випадки різкого дефіциту усіх мікроелементів зустрічається дуже рідко, дещо частіше двох-трьох. Здебільшого нестача мікроелементів є незначною і лімітується факторами зниження рухомості, а відповідно і доступності їх рослинам. Досить часто рослини й не проявляють явно виражених симптомів дефіциту, однак погано ростуть, розвиваються і дають низькі та неповноцінні врожаї. Для прогнозування потреби додаткового внесення  мікроелементів, необхідно мати інформацію щодо рівнів забезпеченості ґрунтів рухомими формами мікроелементів сільськогосподарських культур.

В науковій літературі є дані щодо рівнів забезпеченості ґрунтів рухомими формами сільськогосподарських культур. Для кожної групи культур існує три рівні забезпеченості мікроелементами: низький, середній і високий. Наведені у картосхемах дані допоможуть оцінити рівень забезпеченості ґрунтів мікроелементами при вирощуванні сільськогосподарських культур з різним рівнем їх поглинання та виносу.

Вміст Кобальту у ґрунті мг/кг для культур невисокого виносу (зернові, зернобобові, кукурудза, картопля)

 
кобальт у живленні рослин
Вміст Кобальту у ґрунті мг/кг для культур підвищеного виносу (соняшник, коренеплоди, овочі)

Вміст Кобальту у ґрунті мг/кг для культур високого виносу (високоврожайні сорти та гібриди культур першої та другої групи)

Кобальт у живленні рослин

Поглинання і рух в рослинах. Поглинання кобальту рослинами залежить від вмісту його рухомих форм в ґрунтах і концентрації в ґрунтових розчинах. При абсорбції рослинами він поводиться так само, як і інші метали (наприклад, залізо і марганець), і переноситься у вигляді негативно заряджених комплексних органічних сполук. Кобальт вільно пересувається з листя в інші органи рослин, що має важливе значення при позакореневому підживленні. Крім того, Со активно поглинається листям (через кутикули), тому обробка листя розчином кобальту є ефективним способом усунення його недостатності.

Збагачення ґрунтів кобальтом супроводжується збільшенням його вмісту в рослинах. Проте здатність рослин поглинати кобальт з ґрунту залежить не тільки від властивостей ґрунтів, але й від самих рослин. Так, бобові акумулюють його інтенсивніше, ніж злаки. Найбільша концентрація кобальту фіксується у генеративних органах та у бульбочках бульбочкових бактерій. Рослини, що ростуть на збагачених Со ґрунтах, також містять великі його кількості, навіть якщо вони не є концентраторами цього елемента. Такі рослини здатні накопичувати великі кількості кобальту і при цьому виробляти механізм стійкості до його впливу, який характерний для кожного металовмісного виду рослин.

Існує біохімічний антагонізм між Co та Fe внаслідок подібності їхніх металоорганічних сполук. У цих випадках різко скорочується кількість хлорофілу, знижуються темпи росту рослин.

Біохімічні функції. Кобальт має значний вплив на здатність бобових рослин фіксувати N2з повітря. Він позитивно впливає й на накопичення хлорофілу, підвищує його стійкість до руйнування в темноті, збільшує стійкість комплексу хлорофілу з білком. Під впливом кобальту збільшується вміст цукрів у рослині, які, в свою чергу, регулюють процес фотосинтезу через концентрацію зеленого пігменту. Вплив кобальту на ріст і розвиток рослин проявляється через його зв’язок з гормональним балансом клітини, насамперед – ауксиновий обмін. Дефіцит кобальту в живильному середовищі веде до ослаблення інтенсивності фізіолого-біохімічних процесів, затримки росту рослин і зниження врожайності. Причиною гальмування ростових процесів у рослині де частіше стає порушення біосинтезу високомолекулярних білків, що виникає через кобальтовий хлороз.

Взаємодія з іншими елементами. Кобальт вступає у взаємодію з усіма металами, які геохімічно асоціюються із залізом. Однак найбільш тісна взаємодія спостерігається між Со іMn або Fe в ґрунтах, і між Со і Fe в рослинах. Геохімічний і біохімічний антагонізм між цими металами виникає у зв’язку з їх здатністю розташовуватися в одних і тих же позиціях кристалічних структур і через схожість їх металоорганічних сполук.

Оксиди заліза мають високу здатність до адсорбції кобальту. Це властиво для більшості видів ґрунтів і відображається в характері розподілення Co в ґрунтовому профілі, який близький до розподілення заліза в генетичних горизонтах ґрунтів. Проте в деяких багатих мінералами Mn ґрунтах зв’язок кобальту і марганцю домінує над іншими факторами його розподілу.

Механізм сорбції кобальту на кристалічних оксидах марганцю змінюється в залежності відpH і обґрунтовується переважно на обміні Со2+ з Mn2+ при низьких значеннях pH та утворенні Со(ОН)2, що осідає на поверхні оксидів. Крім того, при широких інтервалах pHможе мати місце специфічна обмінна сорбція з утворенням водневого зв’язку. Сорбція Co оксидами марганцю різко посилюється в ґрунтах з ростом pH, причому темпи реакції досить високі.

Як бачимо, для нормального розвитку рослин необхідний суворий контроль за рівнем надходження кобальту до рослинного організму, який залежить від рівня органічної речовини, pH ґрунтового розчину, температурного, водного режимів. З огляду на позитивну дію кобальту щодо багатьох фізіологічних процесів, рослини вимагають додаткового внесення кобальтових добрив. Проте варто зауважити, що не всі препарати можна використовувати в Україні, існує спеціальний перелік дозволених до використання добрив.