Надважливе значення при вирощуванні гороху мають і мікроелементи, зокрема молібден, бор, цинк та мідь. Застосування мікроелементів збільшує енергію проростання насіння, прискорює розвиток зародкових корінців та має позитивний вплив на подальші ростові процеси, що протікають у рослині. Окрім впливу на кількісні показники врожаю, мікроелементи також покращують і його якість.

Якщо їх вміст у ґрунті менший аніж 0,3 мг/кг, то внесення є обов’язковим. Існують окремі види добрив (наприклад суперфосфат, збагачений мікроелементами), які дозволяють вносити потрібні елементи живлення у ґрунт. Також потребу у них можна забезпечити за допомогою обробки насіння чи позакореневих підживлень.

Найбільш вагома роль серед мікроелементів при вирощуванні гороху відводиться молібдену, адже він впливає на симбіотичну азотфіксацію. Приріст врожаю завдяки застосуванню молібдену може становити 3-4 ц/га. А його загальний ефект прирівнюється ефекту від внесення близько 30 кг/га діючої речовини азоту. При обробці насіння молібден вносять у вигляді молібденовокислого амонію у нормі 25-50 г/ц насіння, а при обприскуванні посівів у нормі – 150-200 г/га.

Бор, як і молібден, покращує надходження азоту в рослини гороху. Даний елемент може принести приріст врожаю близько 2-4 ц/га. При його нестачі, коренева система розвивається слабо, корінці загнивають, порушується ріст надземних органів, відмирає точка росту. Вносять бор у вигляді борної кислоти у дозах 25-50 г/ц при обробці насіння та 200-300 г/га при внесенні під час вегетації.

Цинк сприяє більш ефективному засвоєнню рослинами гороху калію та магнію. Найпоширенішим цинковмісним добривом є сірчанокислий цинк. При обробці насіння норма внесення становить 50-100 ц/га, при внесенні по вегетації – 200-300 г/га.

Мідь впливає на азотний обмін у рослинах та бере активну участь у процесі фотосинтезу. Особливо ефективним її застосування є на дерново-підзолистих ґрунтах. Застосовують її найчастіше у вигляді сірчанокислої міді з дозою – 50-100 г на 1 ц насіння або 200-300 г на 1 га посівів.

Також забезпечити потребу гороху у мікроелементах можуть допомогти комплексні мікродобрива, які мають відповідно збалансований склад. Основні їх переваги:

  1. Високий коефіцієнт використання рослинами елементів живлення;
  2. Повна реалізація потенціалу сільськогосподарських культур;
  3. Підвищення кількісних та якісних показників врожайності;
  4. Покращення толерантності рослин до стресових чинників.

Ефективність використання добрив при вирощуванні гороху залежить від багатьох факторів. Зокрема від хімічних та фізичних властивостей ґрунту, його вологості, термінів, способів та доз внесення, особливостей удобрення попередника, рівня забур’яненості, тощо. Лише повне та комплексне врахування усіх вищенаведених чинників, дозволить розробити таку систему живлення гороху, яка в підсумку приведе то високих та сталих врожаїв, належної якості.

Також ви можете ознайомитись з першою частиною матеріалу про живлення гороху.

Інститут живлення рослин – Институт питания растений