Для того, щоб підвищити вміст поживних речовин, швидше окультурити ґрунт, підвищити його родючість й забезпечити одержання високих і сталих врожаїв, потрібно застосовувати добрива. Проте не можна забувати, що потенційні можливості рослини давати хороший урожай залежать не тільки від кількості та якості внесених добрив, але й від ґрунтово-кліматичних умов та біологічних особливостей рослини, а точніше – від уміння агронома грамотно врахувати усі ці три фактори.

Так на Поліссі правильне застосування добрив даватиме хороший результат, хоча природна родючість ґрунтів дуже низька, але рівень забезпечення вологою достатній. Тоді як у Степу рівень ефективності добрив може змінюватись з року в рік, оскільки тут важливу роль мають посухостійкі сорти рослин, рівень вологи та система обробітку ґрунту. На типових ґрунтах кожної з природних зон найефективніше застосовувати мінеральні добрива з повним набором поживних мікроелементів.

Максимальний ефект від дії мінеральних добрив за оптимального їх внесення під озиму пшеницю спостерігають на західному Поліссі, у гірських Карпатах та Закарпатському передгір’ї. Нижчі прирости врожаю пшениці фіксують на Правобережному й Лівобережному Поліссі. Найнижча ефективність внесених добрив – в Передкарпатті, на дерново-підзолистих ґрунтах.

У Лісостепу найвищий коефіцієнт ефективності дії добрив спостерігають у Західному Лісостепу, де відзначають значний приріст врожаю на чорноземах, опідзолених чорноземах, сірих та сірих лісових ґрунтах. На Правобережному і лівобережному Лісостепу ефективність застосування мінеральних добрив під пшеницю знижувалась. Цікаво, що у межах кожної агроґрунтової зони найбільший приріст врожаю зафіксовано на менш родючих ґрунтах. На усіх ґрунтах цей показник знижується із заходу на схід.

Властивості ґрунтів та клімату Степу також зумовлюють не однаковий рівень ефективності добрив. Тому не дивно, що приріст врожаю сільськогосподарських культур у різних районах коливається. Найкращим цей показник є на чорноземах північного Правобережно-дніпровського Степу, трохи гірші – на чорноземах північного Лівобережно-дніпровського, донецького та за донецького Степу, найгірші – на південних чорноземах і каштанових ґрунтах у Південному причорноморському та північному кримському Степу. У такій же послідовності на цій території зменшується середньорічна кількість опадів. Слід також врахувати інші несприятливі кліматичні умови, характерні для цієї зони, це: сухі східні вітри та низька відносна вологість. Ці фактори протягом усього періоду вегетації вкрай негативно впливають на рослину. Як наслідок – гальмується транспорт поживних речовин з ґрунту та використання рослинами внесених добрив. Натомість високу прирости врожаю озимої пшениці спостерігають на чорноземах Північного та Південно-західного Степу, а також південних чорноземах Придунайського Степу.

Зниження ефективності добрив щодо усіх провідних сільськогосподарських культур спостерігають із північного заходу на південний схід.

Також варто враховувати значну зміну ефективності окремих видів добрив на різних ґрунтах та за різних кліматичних умов. Так на дерново-підзолистих ґрунтах Закарпаття і Полісся азотні добрива даватимуть найкращий ефект. У Лісостепу такого результату можна чекати тільки на чорноземах опідзолених і сірих лісових ґрунтах західного регіону. У Центральному та Лівобережному Лісостепу на опідзолених ґрунтах й чорноземах прирости врожаю від азотних добрив зменшуються.

Позитивний вплив фосфорних добрив на кількість і якість врожаю сільськогосподарських культур збільшується із Заходу на Південний Схід. Забезпеченість ґрунтів рухомими формами фосфору не однаково впливає на врожай сільськогосподарських культур та дію добрив. Так на чорноземах Степу та Лісостепу врожайність озимої пшениці зростає при збільшеному вмісті рухомого фосфору. Також цей показник зростатиме за умови внесення азотно-калійних добрив при збільшенні в ґрунті рухомого фосфору.

Калійні добрива на усіх ґрунтах, окрім торфових, поступаються азотним і фосфорним. Найбільший приріст врожаю пшениці за застосування калійних дорив одержано на дерново-підзолистих ґрунтах Закарпатського передгір’я та Полісся. У Лісостепу калій найбільш ефективний на чорноземах та опідзолених ґрунтах західного регіону. У Лівобережному й Центральному Лісостепу приріст врожаю усіх культур від калійних добрив значно знижується. У Західному Лісостепу та на Поліссі дія калійних добрив значно залежить від  вмісту рухомих форм калію, особливо на  легких дерново-підзолистих ґрунтах.

Інститут живлення рослин – Институт питания растений