В багатьох регіонах України нам неодноразово доводилося чути, що агроном як сапер права на помилку не має.

Можемо це сприймати як жарт, але практика останніх років переконливо доводить правдивість цих слів. Адже екзаменатором знань і дій агронома виступає не хто інший як сама природа, з усіма її примхами та негараздами. І якщо два-три десятки років тому зимова пора для була агронома надійним союзником, то зараз все навпаки.

Наближається пора посіву озимини і щоб з острахом не чекати весни, уже варто подбати як про власне насіння, так і про якісну його обробку. Ні на мить не забуваймо, що ранні етапи органогенезу є чи не найважливішими у формуванні врожаю. Тому, наше головне завдання – створити максимально комфортні умови на старті. Найбільш ефективним, економічно і екологічно безпечним агроприйомом є передпосівне протруювання насіння. Зазначимо, що обробка посівного матеріалу належить до групи стратегічних заходів, дія якого не обмежується лише захистом проростка на перших етапах його розвитку, а й дозволяє отримати здоровий і щільний стеблостій.

Як показує практика, з усіх хвороб озимих культур найбільш небезпечними, досить поширеними і найбільш «неприємними» є кореневі та прикореневі гнилі. «Неприємність» спричинює ряд факторів: по перше – багато збудників; по друге – їх видове співвідношення як правило змінюється по роках, а біологічні цикли та вимоги до умов заселення різко відрізняються; по третє – ефективного захисту одними лише хімічними методами (протруювання насіння або обробка фунгіцидами по вегетації) забезпечити не можна. Хвороба відбивається на стані рослин протягом всього періоду вегетації. Вона викликає загибель сходів, відставання в рості, щуплість колоса в уражених рослин або повне відмирання продуктивних стебел.

Так, наприклад, якщо фузаріозна, гельмінтоспоріозна, церкоспорельозна та ризоктоніозна гнилі заражають озимі в період проростання-сходів, а термін дії більшості протруйників 50-60 днів (деякі виробники декларують до 90 днів, то офіобольозна – найбільш активно проявляється в період виходу в трубку, тобто через 5-6 місяців після протруювання насіння. З цієї причини протруювання насіння проти збудника офіобольозної гнилі є малоефективним. На схемі нижче наведено фактори, які сприяють чи навпаки стримують розвиток різних видів гнилей.  

Тому, перш ніж приступити до хімічної обробки, необхідно визначити видовий склад збудників. А для прийняття єдино правильного і зваженого рішення при виборі протруйника необхідно знати зональний комплекс збудників, їх біологічні особливості. Аналіз спектру дії протруйників показав, що на ринку пестицидів протруйника-лідера нажаль не існує. Тому вибір протруйника повинен базуватися не на «сарафанному радіо», а фітопатологічній експертизі насіння і ґрунту.

Якщо з певних обставин провести фітопатологічну експертизу не вдається, то встановити джерела інфікування можна методом окомірної оцінки посівів. Щоправда, в даному випадку цей метод носить більш інформаційний характер і його результати здебільшого можуть бути корисними лише в перспективі. Так, наприклад причинами зараження і загибелі проростків в період сходів служить інфікованість висіяного насіння, відмирання продуктивних стебел відбувається у разі зараження рослин в період сходів, а наслідком зараження в більш пізній період спостерігається лише щуплість колоса. Однак, ще раз зазначимо, що цей метод є більш інформаційним, і лише експертиза забезпечує «точний діагноз», дозволяє на науковій основі підбирати найбільш ефективний протруйник і оптимізувати його норму витрат та забезпечити не лише надійний захист а й економію до 30-40 % пестицидів.

Профілактичними заходами у захисті від гнилей та певного успіху в боротьбі з ними можна досягти деякими прийомами агротехніки: не сіяти злаків по злаках, більш ретельно калібрувати насіння, не висівати насіння глибше довжини колеоптиля, знати та використовувати ступінь впливу різних агрозаходів на розвиток кореневих гнилей, своєчасно знищувати падалицю та використовувати більш стійкі сорти.