“Поверніть ґрунту те, що Ви у нього взяли, або не чекайте від нього у майбутньому стільки, скільки раніше”

Юстас Лібіх

Якось американських фермерів запитали: «Від чого залежить Ваш прибуток?», на що понад 80 відсотків респондентів відповіли, що від кліматичних чинників і лише менше 10 відсотків надали перевагу технологіям,  а саме технологіям, які дозволяють знівелювати негативні прояви погоди. Однак, через п’ять років, при повторному опитуванні, група прихильників технологій збільшилася вже до 40 відсотків.

Наші аграрії проходять аналогічний шлях. Виклики природи примушують відмовлятися від «спрощеної технології «посіяв – зібрав», а все більше й більше спонукають до пошуку рішень такого протистояння. Проте, нам неодноразово від наших аграріїв доводилося чути, що технології не працюють, це лише «розводи на гроші», перепробували купу препаратів, а результату як не було так і немає. І не погодитись з їхніми доводами не можливо, за виключенням одного маленького нюансу. Вони розповідають про препарати або агроприйоми, які використовують як технології, а не елементи технологій. І головна причина такої неефективності агрозаходів полягає не в низькій якості препаратів (хоча фальсифікати мають місце), а в сприйнятті елементів технології, як технології в цілому. Тоді як, технологія – це координування (регулювання) процесів, за допомогою певного набору процедур та операцій.

Наглядним прикладом спрощення або точніше сказати знехтування певними елементами технологій є цьогорічна нерівномірність сходів ярих культур. Хочемо зазначити, що за прогнозами багатьох науковців, аналогічна ситуація може проявитися і на посівах озимих, особливо ріпаку. Крім того за умов дефіциту вологи, часто-густо проявляється післядія гербіцидів, а одним із факторів є низька мікробіологічна активність ґрунту. Адже реакція ґрунтових мікроорганізмів на гербіциди, так як і гербіцидів на ґрунтову мікрофлору є обопільною. Гербіциди як речовини з високою фізіологічною активністю, знищують не лише бур’яни, але й в значній мірі впливають на мікробіологічну активність ґрунту. За оптимальних умов, гербіциди повністю розкладаються в ґрунті за допомогою мікрофлори, однак при дефіциті вологи, мікробіологічні процеси в ґрунті сповільнюються і період напіврозпаду токсинів може подовжуватись в рази. За спекотних і посушливих умов гербіциди нерідко проявляють пригнічуваний вплив на ріст і розвиток ґрунтової мікробіоти. Цілком зрозуміло, що ознайомившись з вищевикладеним ми не кинемось засиляти ґрунт мікроорганізмами. Однак, ми можемо посприяти більш активному розвитку загальної чисельності ризосферної мікрофлори та забезпечити позитивний вплив на проростання насіння знизивши непродуктивне випаровування шляхом своєчасного лущення стерні.

За узагальненими даними, втрати води за добу з одного гектара із не злущеного поля обраховуються десятками тон, а саме від 60 до 120 т/га. При цьому варто зауважити, що за один прохід якісно запустити процес мінералізації та зберегти вологу не вийде. Хоча й дисковий лущильник може забезпечити розпушування ґрунту на глибину до 12 см, проте максимальна глибина не повинна перевищувати 4-5 см. Пам’ятаймо: чим глибшим буде перший обробіток після комбайна, тим більше вологи ми втрачаємо. А саме така глибина (4-5 см) забезпечить підрізання коренів усіх рослин, порушення ґрунтових капілярів та заробку соломи. В такому стані поле може стояти тиждень два поки ми зайняті жнивами, обжинками чи іншими технологічними процесами. А вже, потім коли навантаження на людей та техніку зменшується вносимо азот (карбамід, амселітру, КАСи), деструктори стерні тощо, які заробляємо на необхідну нам глибину.

Щодо питання деструкторів стерні. Процес мінералізації пожнивних решток досить таки тривалий, максимальна активність целюлозоруйнуючих мікроорганізмів припадає на пізню осінь, тобто в більшості випадків вже під покривною культурою, і між мікроорганізмами та культурними рослинами відбувається боротьба за вільний азот. Крім того, в прикореневій зоні локалізуються патогенні мікроорганізми та шкідники, адже мінералізація – це процес розкладу органічних сполук до вуглекислоти, води та простих солей з вивільненням тепла, іншими словами створюється зона підвищеного комфорту для розвитку патогенів та шкідників. Тому, як рішення проблеми, є підвищена увага деструкції органічних залишків, що дозволить в подальшому сприяти не лише розкладу органіки, але і активізувати мікрофлору ґрунту внаслідок зміщення балансу азоту і вуглецю.

Про те як же вибрати деструктор та застосування препаратів в біологічній боротьбі з хворобами сільськогосподарських культур читайте у другій частині матеріалу.