Досить часто перед аграріями постає питання вибору не лише добрива, препарату або засобу захисту, але і його форми, яка б мала високий рівень засвоюваності та ефективності. Як же правильно обрати? Рідке чи порошкоподібне? Емульсія чи концентрат? Ці запитання здаються досить банальними, проте уже не один рік турбують як практиків-аграріїв, так і науковців.

Всього у світі існує майже 80 різновидів формуляцій, але лише 20 з них мають практичне застосування, зокрема у сільському господарстві. Найпоширеніші: порошки, водорозчинні гранули, суспензії, концентрати, емульсії, масляні емульсії, олійні дисперсії та мікроемульсії.

То що ж являє собою препаративна форма? Все досить просто, це хімічна структура переважно колоїдного характеру (мікрочастинки), яка містить наповнювач, тобто діючу речовину (або кілька речовин).  Саме ці мікрочастинки і визначають проникність та ефективність препаратів. Найбільш ефективні, за різних умов використання, речовини з найменшим розміром частинок діючих компонентів. Це досягається за рахунок зміни формуляції, що значно підвищує якість та ефективність агротехнічних заходів та допомагає збільшити врожайність. Цікавим є той факт, що чим менша частинка, тим менша вірогідність її накопичення в рослинах або ґрунті. Це, у свою чергу, зменшує вірогідність забруднення довкілля, що важливо при використанні пестицидів та агрохімікатів

Кожен із способів внесення добрив потребує індивідуального підходу до приготування бакових сумішей. Якщо ж за у мови ґрунтового внесення можна використовувати гранули або порошки різнодисперсної структури, то для листкового внесення ці варіанти можуть лише зашкодити. Отже, вибір препаративної форми залежить і від цільового призначення обраного добрива чи препарату.

Наступним критерієм вибору є врахування наявних функціональних добавок. Тобто тих речовин, які підсилюють або ж за потреби уповільнюють роботу діючої речовини. Такі добавки називаються «ад’ювантами». Фактично це речовини, які знижують норму внесення за діючою речовиною, але зберігають її високу біологічну ефективність. Саме цей ефект і зменшує хімічне навантаження на агроценози. Наприклад, усім відомі препарати на основі гліфосату, які містять у своєму складі ад’ювант, забезпечують більш високу біологічну активність та проникність, аніж інші без його вмісту.

Загалом виділяють дві великі групи препаративних форм – тверді та рідкі.

Тверді формуляції використовують переважно для безпосереднього внесення в ґрунт і досить часто вони не потребують розчинення. А от з рідкими дещо складніше, адже їх використання пов’язано переважно з позакореневими внесеннями і їх форма повинна мати не лише високий ступінь розчинності, але і забезпечувати високий коефіцієнт засвоєння. При виборі варто надавати перевагу мікроемульсіям та концентратам, які мають високий ступінь проникності та ефективності у порівнянні з традиційними формами і забезпечувати високу біологічну ефективність за рахунок дисперсності робочого розчину, яка становить 0,005-0,1 мкм, що в 50-1000 разів менше, ніж в традиційних формах (2-5 мкм).

Необхідно звертати увагу на те, щоб мікроемульсія або концентрат утворювали розчин, який не розшаровується та стабільний у часі. Особливо важливо аби був високий ступінь розтікання рідини, що забезпечить повне змочування поверхні і гарантуватиме глибоке проникнення діючого компоненту. Це сприятиме швидкому впливу та високій стійкості до змивання опадами.   

Вибір форми препарату визначається також оптимальними методами вирощування притаманними для конкретного регіону, а в подальшому тим, який характер дії проявить діюча речовина – системний чи контактний.

Для практичного застосування найважливішим є те, аби суміш не піддавалась змінам та залишалась стабільною в баку обприскувача, а це ставить перед виробниками неабияке завдання, адже практично не існує продуктів, які б повністю розчинялись у воді. Саме тому, як ми зазначали вище, досить часто формуляції ще до застосування являють собою концентрати та суспензії. Проте, є продукти у формі гранул або порошків, які при розведенні набувають форми суспензії або емульсії безпосередньо перед застосуванням.   

Аби досягнути очікуваного ефекту та не втратити врожай, необхідно дуже уважно ставитись до вибору виду формуляції та її застосування на певному етапі росту та розвитку рослини, за певних погодних умов та навіть у певний період доби. Наприклад, є формуляції, які забезпечують швидке проникнення діючої речовини в рослину завдяки розчиненню воскового шару. Це корисно при знищенні бур’янів, але якщо це стосується удобрюючого розчину? В такому випадку, може зашкодити культурній рослині. Отже, такі форми краще застосовувати під час посушливішого періоду або в другій половині дня після дії активного сонячного випромінювання, коли восковий шар товстий, що забезпечить пролонговану дію. Якщо такої можливості немає, то краще нормувати внесення аби попередити додатковий стрес у рослин під час обробки.

 Пролонгованість дії забезпечують також так звані капсульні формуляції. Їх особливість полягає у вивільненні діючої речовини протягом довшого періоду часу, що відбувається переважно під дією зовнішніх факторів. Її перевага у відмінній толерантності до культурної рослини та дієвості навіть в сухому ґрунті, що мінімізує ефект фітотоксичності. Проте, дана формуляція може бути лише допоміжною, оскільки за умови критичних ситуації швидкого ефекту однозначно не буде через обмеження погодними умовами, вегетаційними особливостями чи іншими факторами.

Варто наголосити, що ні в якому разі не треба купувати підозріло дешеві та прострочені препарати, а особливо речовини у пошкодженій упаковці або взагалі без етикетки. Обов’язково необхідно ознайомитись з документацією та відповідними сертифікатами якості, що підтверджують якість та науково обґрунтовану ефективність препаративних форм та формуляцій. Лише таким чином можна звести до мінімуму небезпеку як для агровиробництва, так і для зовнішнього середовища загалом.   

Інститут живлення рослин – Институт питания растений