При швидкому зниженні температури (≥ 0,5 – 1°С/год. типовим прикладом якого є заморозки) відбувається коагуляція білків протоплазми та пошкодження структури клітин кристалами льоду, що утворився в цитозолі. Наслідком такого порушення є втрата тургору та зміна забарвлення (через руйнування хлорофілу). Втрата тургору відбувається в результаті того, що класичний транспорт води переривається, пасока витікає просто з м’ясистих тканин. Крім того, спостерігаються значні зниження фізіологічних функцій, які пов’язані з обміном нуклеїнових кислот і білків. Порушення фізіологічних процесів і функцій може досягати критичних рівнів, що не забезпечують реалізацію генетичної програми онтогенезу, порушують енергетичний обмін, системи регуляції та інші життєво важливі функції рослинного організму.

До механізмів відновлення рослини від наслідків заморозків відноситься заміна (регенерація) пошкоджених або втрачених частин і органів. В усіх процесах, що забезпечують захист, адаптацію і репарацію рослин, беруть участь всі системи регуляції (генетична, гормональна, трофічна, електрофізіологічна тощо). За стресових умов у рослинах різко зростає вміст етилену і абсцизової кислоти, які: знижують обмін речовин; гальмують ростові процеси; сприяють старінню та абортації органів; переходу рослини в стан спокою. Одночасно в тканинах знижується вміст ауксинів, цитокінінів і гіберелінів.

При запровадженні реанімаційних дій, необхідно чітко розуміти реакції рослин на препарати, фізіологічні механізми і межі їх впливу на репараційні процеси. Важливо підкреслити, що на різні за своєю природою продукти, рослини, як правило, реагують у дві фази. Двофазність є найбільш загальним і характерним показником відповідної реакції рослин, що обумовлена як структурними, так і субстанційними змінами в клітинах тканин. І чим менші ці відхилення від норми, тим швидше рослина відновлюється. Це означає, що повернення рослин до оптимального стану забезпечується оптимально-мінімальними дозами. В протилежному випадку, своїми діями ми «загонимо рослину» у новий стрес. Щодо підбору композицій для заходів з реанімації рослин, що перенесли заморозки, то наявність наступних елементів та функціональних груп має бути ОБОВ’ЯЗКОВОЮ:

  1. Амінокислоти – похідні карбонових кислот, у яких один або декілька атомів водню у вуглеводневому радикалі заміщені на аміногрупу (-NH2). Виконують роль будівельного матеріалу усіх білкових сполук. Беруть участь у синтезі хлорофілу, фітогормонів, ферментів тощо. У рослин визначають хід усіх ростових процесів та їх стресостійкість. Найбільш придатними є:
    • Аспарагінова кислота – вихідний матеріал для треоніну, метіоніну, ізолейцину і лізину, нуклеотидів; джерело органічного азоту; бере участь у формуванні заряду білкової молекули;
    • Метіонін – посилює ріст коренів; регулює утворення етилену; попередник гормонів росту;
    • Лейцин та ізолейцин – посилюють стійкість рослин до жари, посухи та «засолення» (сольового стресу); впливає на гідрофобність білків;
    • Глутамінова кислота – відповідає за ріст рослин, синтез хлорофілу; компонент білку;
    • Гліцин – сприяє росту тканин, синтезу хлорофілу, вітамінів, цитохромів (транс-портери електронів в процесах внутрі-клітинного дихання, фотосинтезу, фосфо-рилювання тощо);
    • Аланін – стимулює синтез хлорофілу; підвищує стійкість рослин до посухи, суховіїв; регулює відкривання-закривання продих; оптимізує водообмін;
    • Валін – попередник ауксину; підвищує стійкість рослин до посухи;
    • Фенілаланін – впливає на гідрофобність білків та товщину стінок клітин;
    • Аргінін – входить до складу білків; бере участь у формуванні заряду білкової молекули; посилює холодостійкість та розвиток кореневої системи; стимулює синтез хлорофілу.
  2. Пектини – гетерогенна група полісахаридів, які входять до складу клітинних стінок рослин та міжклітинного простору (до 52 % маси клітин становлять пектини). Їх основною функцією є утримання тургору, підвищення посухостійкості рослин. Крім того, пектини здатні взаємодіяти з білковими антигенами та стимулювати гормональний імунітет рослини-господаря.
  3. Меланоїдіни – комплекс легкодоступних для рослин та мікроорганізмів органічних сполук з високою енергетикою та біологічною активністю. Завдяки своїй будові та властивостям вони виконують ряд фізіологічних функцій і виступають фактором стійкості ланцюгів метаболічних реакцій, а саме: акумулятивна; транспортна; протекторна; регуляторна. Меланоїдіни, при взаємодії з амінокислотами, пектинами, карбоновими кислотами підвищують в’язкість клітинного соку, що значно покращує морозо- та посухостійкість рослин.
  4. Карбонові кислоти – органічні сполуки, похідні вуглеводнів, в яких один або кілька атомів водню заміщені на карбоксильну групу (-СООН). Невід’ємний компонент будь-якої рослинної тканини. Основні функції в рослині:
  • вихідний матеріал для ресинтезу вуглеводів, амінокислот, жирів, ферментів;.
  • забезпечення стійкості рослин до фізіологічних хвороб;
  • участь у регулюванні pH середовища та підтримці буферних властивостей клітинного соку;
  • найважливіший проміжний продукт процесу дихання (цикл трикарбонових кислот);
  • забезпечує взаємозв’язок у перетворенні вуглеводів, білків і жирів (Гліоксилатний цикл);
  • в рослині виступає як запасна та транспортна форма фотоасимілянтів.
  1. Залізослугує каталізатором початкових етапів синтезу хлорофілу; приймає участь у трансформації енергії, необхідної для метаболічних процесів в клітинах; регулюванні рівня ауксинів в рослинній тканині;
  2. Мідь бере участь у синтезі ферментів, амінокислот, вітамінів і фітогормонів; запобігає передчасному старінню клітин та контролює вміст інгібіторів росту; стримує руйнування хлорофілу в темряві, що сприяє стійкості та збереженню зеленого забарвлення листя;
  3. Цинк – складова більше 30 та стабілізатор структури близько 100 ферментів, які відіграють надважливі функції в процесах метаболізму; нівелює негативні прояви дефіциту вологи на ріст та розвиток кореневої системи; сприяє підвищенню інтенсивності та продуктивності фотосинтезу через вплив на вміст і стан фотосинтетичних пігментів;
  4. Марганець входить до складу та активує ферменти, які беруть участь у процесах дихання, фотосинтезу та вуглеводного обміну рослин; посилює надходження вуглеводів до кореневої системи та стимулює розтягування клітин кореня; сприяє підтримці структури хлоропластів, накопиченню хлорофілу та запобігає його руйнуванню на світлі; регулює водний режим;
  5. Кальцій – структурний компонент формування клітинних структур та протоплазми вцілому; приймає участь у ферментативних та гормональних процесах; регулює ріст й розвиток кореневої системи та листового апарату;
  6. Кобальт відповідає за розвиток зародкових коренів та інтенсивність утворення бічних корінців; бере участь в ауксиновому обміні: сприяє розтягуванню клітинних оболонок чим стимулює процеси росту рослин; забезпечує клітинну репродукцію листків: збільшення кількості та розмірів клітин стовпчастої (основна асиміляційна тканина) і губчастої паренхіми (транспірація, газообмін запасання поживних речовин) листків; підсилює інтенсивність дихання рослин, бере участь в процесі фотосинтезу, активує ферменти білкового обміну і окислювально-відновні ензими (ферменти);
  7. Молібден – посилює інтенсивність фотосинтезу за рахунок підвищення стійкості хлорофіл-білково-ліпоїдного комплексу пластид; активує процесів амінування та переамінування, включення амінокислот в пептидний ланцюг; бере участь в азотному обміні (відновлює нітрати до аміаку) та біосинтезі хлорофілів;
  8. Бор – сприяє утворенню пектинів та формуванню структури клітинних стінок; керує загальним лінійним ростом і розвитком тканин; посилює фотосинтетичну діяльність (збільшує кількість і розмір хлоропластів, вміст хлорофілу і каротиноїдів); забезпечує метаболізм вуглеводів і перенесення цукрів через мембрани (боратно-вуглеводний комплекс наділений більшою рухомістю порівняно з полярними молекулами цукрів).

Рекомендації щодо регенерації рослин, пошкоджених заморозками

Препарат доза внесення,

кг(л)/га

Концентрат амінокислотно-біогенний марка АБК forte 0,4 – 0,5
Аміачна селітра 2,0
АБО
Сульфат амонію 1,5

ЗДОРОВ’Я ВАМ ТА ВАШИМ РОСЛИНАМ!