Озима пшениця гине не лише взимку. Чимало її рослин руйнуються ще у фазі сходів. Озима пшениця випадає навіть більше під час весняно-літньої вегетації, ніж в осінньо-зимовий період.

Причинами загибелі рослин можуть бути зниження схожості у польових умовах. Через різницю між лабораторною і половою схожістю можна недорахуватися третину, а то і навіть половину рослин.

У час весняно-літньої вегетації може відбуватися зрідження посівів, внаслідок чого багато рослин гине.

Співвідношення кількості рослин озимої пшениці, які збереглися до збирання до кількості, які відновили весняну вегетацію називають виживанням за весняно-літній період. В цей час може загинути біля 30% рослин. Якщо умови будуть несприятливими, то ця цифра може зрости в рази. Чимала частина рослин випадає через внутрішньо видову конкуренцію. Це стосується згущених посівів і насіння з різною глибиною загортання. Якщо рослини посіяні глибше, вони зійдуть пізніше, ніж ті, які посіяні ближче до поверхні грунту. У таких рослин відбувається відставання у рості кореневої та наземної системи. Коли система менш розвинута, вона не здатна поглинати в повній мірі ту, кількість поживних речовин, які засвоює рослина, яка добре розвивається. Конкуренція особливо гостро відбувається під час просту стебла і наростання вегетативної маси.

Велика кількість озимої пшениці гине у фази виходу в трубку і колосіння. Рослини, які розвиваються краще, споживають більшу кількість поживних речовин, і випереджають у рості слабші особини. Таким чином вищі рослини затіняють від сонячних променів нижчі, чим і призводять їх до видання.

70% рослин озимої пшениці можна втратити через дію шкідників та хвороб, через несприятливі погодні умови гине від 20 до більше ніж 50%, бур’яни знищують 15-20% рослин.

Співвідношення числа рослин, які збереглися до кількості висіяних схожих насінин озимої пшениці називається загальним виживанням.

Загальне виживання, окрім виживання у весняно-літній період, охоплює, ще й показники перезимівлі та польової схожості. Вцілому, загальне виживання рослин озимої пшениці знаходиться в площині 40-60%.

Ще однією причиною загибелі рослин є вилягання. Воно спричинене недостатнім проникненням світла до нижніх міжвузлів соломини. Коли посіви загущені, клітини рослини витягуються, товщина стінок зменшується. Прискорює ріст стебел додавання великої дози азотних добрив. Внаслідок чого, нижні міжвузля рослин не здатні витримати навантаження надземною масою, і рослини вилягають.

Інститут живлення рослин – Институт питания растений