Українські науковці давно довели, що вплив застосування добрив на вирощування сільськогосподарських культур зростає з півдня на північ і коливається у межах 30-70%. Тобто, щонайменше третина вашого врожаю залежить від ефективності засвоєння елементів живлення.  

Твердження, що мінеральні добрива стали невід’ємною і фундаментальною частиною технології – ні в кого не викликає сумніву. Але тим не менш, все ще досить багато господарів не мають необхідної інформації для максимально раціонального їх застосування. На жаль, далеко не завжди зробивши все «як книжка пише» аграрії отримають бажані результати. І що найстрашніше, дуже часто причину відхилення якісних характеристик, або кількісного недобору врожаю встановити важко навіть найдосвідченішому агроному. Адже система «ґрунт – рослина – клімат» сама по собі дуже багатогранна, а включення тоді ще й елементів мінерального живлення ще на порядок ускладнює її вивчення та дослідження.

Завжди варто пам’ятати, що природним джерелом для засвоєння елементів живлення є ґрунт. І рослина, що природно, завжди намагається в першу чергу знаходити та поглинати ті мікро-макроелементи, що знаходяться у ґрунті. Його здатність та можливість забезпечити рослину усім необхідним регулюється факторами ґрунтоутворення, які визначають процеси розчинності й осадження, міграції, акумуляції та перерозподілу мікроелементів у ґрунтовому профілі. Брак легкодоступних для рослини елементів живлення у ґрунті найчастіше призводить до серйозних порушень у функціонуванні рослинного організму, його росту та розвитку.

В ідеальному випадку для оптимального розвитку рослинного організму ґрунт повинен повністю забезпечувати потреби у елементах живлення. Частково скорегувати дефіцит того чи іншого елементу можна завдяки використанню обробки насіння, або позакореневим підживленням у період інтенсивного розвитку. І ось тут-то якраз найгостріше постає питання рухомості та засвоєння елементів живлення, адже просто «виливати» гроші нікому не хочеться, і головне результативність та окупність. Створення оптимальних умов трансформації, засвоєння та рухомості можна забезпечити завдяки застосуванню вапнування чи гіпсування.

Однак важливо пам’ятати, що хімічна меліорація повинна бути виключно науково обґрунтована. Трапляються випадки, воли вапнування кислих ґрунтів зменшує кількість рухомих форм марганцю на 50%, борну на 40%, цинку на 30%. Мікроелементи, при цьому, заміщують кальцій вапна і в сполуках карбонатів заліза, цинку, марганцю та міді стають малорухомими. Якщо не усі, то відчутна більшість мікроелементів стають малорухомими із підвищенням ґрунтового розчину (дивіться відповідний матеріал на нашому сайті – вплив кислотності на засвоєння елементів живлення). Хоча з іншого боку, молібден, навпаки, при розкислені стає більш рухомим.

Отже, вашій увазі пропонується таблиця для відображення факторів зниження рухомості і, як наслідок, засвоєння елементів живлення.

рухомість та засвоєння елементів живлення

Окрім цього, не слід забувати, що потреба рослини у окремих елементах живлення є досить динамічною і залежить від багатьох умов (особливості сорту, фаза розвитку, забезпечення вологою, погодні умови).

Інститут живлення рослин – Институт питания растений