Нещодавно ми опублікували матеріал про важливість деструкції стерні.

Як же обрати правильний деструктор? Насамперед необхідно визначитись, яка кількість та види мікроорганізмів в ньому присутні і головне – яка буде їх реакція в залежності від характеру ґрунту та пов’язаного з ним біологічного режиму ґрунту. Загальновідомо, що склад і вміст мікроорганізмів в різних типах ґрунтів відрізняється, навіть досить істотно. Наприклад, з півночі на південь збільшується вміст бактерій і актиноміцетів, а грибів – знижується. Більш того, в кожному конкретному ґрунті утворюються свої мікробні ценози з певною структурою. Науковці це пов’язують з інтенсивністю антропогенного використання ґрунту, кількістю опадів, перебігом температур тощо. До того ж далеко не останнє місце при цьому займає рН, так як іони водню є досить реактивними і впливають на хімізм перетворення поживних речовин та визначають екологічні умови заселення та активності мікроорганізмів. Достовірно відомо, що в ризосфері – до рівня рН 5,5 домінують гриби, а при вищому – бактерії. Діяльність нітрифікуючих бактерій Nitrosomonas і Nitrobacter та азотфіксуючої Azotobacter активізується в у середовищі більш близькому до нейтрального. Як показує практика, найвищого ефекту в роботі деструкторів досягається при рН в діапазоні від 6,5-7,5. Тому для забезпечення «стартової дози азоту» обов’язково необхідно підібрати добрива, які при їх трансформації не будуть інгібувати внесених штамів бактерій. Інакше дії однозначно не буде. Крім того, дослідженнями наших вітчизняних науковців доведено, що препарати, які містять у своєму складі консорції Azotobacter не тільки сприяють фіксації атмосферного азоту, але і сприяють підвищенню показника pH, тобто нейтралізовують кисле середовище, тоді як внесення лише мінеральних добрив навпаки підкислюють ґрунт. Оптимізація реакції середовища ґрунту – необхідна і незамінна передумова комфортного перебування як для мікроорганізмів, так і для рослин.

Другим важливим фактом є те, що окрім деструкції та формування резерву подальшого живлення рослин, бактерії беруть на себе функцію знищення таких патогенів як біла гниль (Sclerotinia sclerotiorum) і фузаріози. Ці препарати містять у своєму складі спори Coniothyrium minitans і Trichoderma atroviride, тим самим, створюють дієву допомогу в утриманні фітосанітарної рівноваги. Це єдині паразити, що здатні ефективно боротись проти грибків Sclerotiorum і фузаріозів в польових умовах. Отже, завдяки дії деструкторів стерні розвиток патогенів і шкідників стримується.

Проведені нами експерименти по оцінці ефективності використання методів утилізації рослинних залишків, які передбачають більш повне їх залучення в біологічний кругообіг із застосуванням мікробіологічних (що містять активні штами лігнін- і целюлозоруйнівних мікроорганізмів) препаратів показали, що для підвищення біогенності ґрунту і прискорення ступеня розкладання пожнивних решток в бакову суміш до деструкторів необхідно додавати фізіологічно активні продукти з вмістом органічних кислот, біогенних елементів, амінокислот. Дані препарати створюють більш сприятливі умови для вживляння мікроміцетів в пожнивну масу по відношенню до контролю та гумінових препаратів, вироблених на основі різних органогенних субстратів (торфу, леонардиту, вермикомпосту, лігносульфонату).

Хоча в останні роки ринок мікробіологічних препаратів значно розширився, а виробники пропонуються різні біопрепарати, виготовлені на основі консорцій мікроорганізмів з високою ферментативною активністю, які успішно могли б працювати і були б включені в технології, що спрямовані на енергозбереження, зниження деградації ґрунтів, збереження вологи, зменшення енергетичних і трудових витрат, проте достатнього наукового обґрунтування не катастрофічно не вистачає. Продавці препаратів не завжди можуть кваліфіковано підібрати штам, а сільгоспвиробники, «наступаючи на одні і ті ж граблі», все більше розчаровуються. Тому, знову ж таки, наголошу, що для отримання бажаного результату необхідно «підбирати препарат на свої поля» та дотримуватись відповідних умов застосування біодеструкторів, а саме якнайшвидше провести загортанням орного шару дисковими боронами або лущильником, щоб уникнути попадання прямих сонячних променів, найкраще це проводити у вечірню або ранкову пору. Оптимальне внесення – за 10-14 днів до посіву, так як саме за цей період бактерії почнуть активно продукувати фітогормони та поживні елементи, необхідні для нормального росту та розвитку насіння, та повною мірою «запустять» процес мінералізації.

Давайте разом «керувати пожнивними рештками» за допомогою препаратів, які дозволять вирішити проблеми і з відновлення мікробної активності ґрунтів, і з відтворення родючості, і зі зниження кількості хвороб, і зі зменшення використання мінеральних добрив та пестицидів. Пам’ятаймо, що за систематичного застосування біодеструктора стерні прискорюється колообіг елементів живлення, які містяться в пожнивних рештках, збільшується кількість поживних речовин, які знаходяться у ґрунті в доступній для рослин формі, зростає вміст органічної речовини, що призводить до суттєвого покращення агрофізичних та агрохімічних показників ґрунту.

Інститут живлення рослин – Институт питания растений